Гідрологія і екологічна безпека водних об'єктів

Мета вивчення дисципліни: є формування комплексу знань з теоретичних основ взаємодії діяльності людини з водними об’єктами, формування первинних знань із загальної гідрології для раціонального й комплексного використання водних ресурсів у національному господар-стві, вирішення проблем гідрології й охорони природи, ознайомлення з методиками розра-хунків цих впливів, а також зі способами зниження антропогенного впливу.
Практичне значення та використання отриманих знань. Отримані знання і практичні навички з гідрології дозволять аналізувати та забезпечувати оптимальні засоби вирішення проблем екологічної безпеки водних об’єктів; попереджати керівні органи різних рівнів держави про можливі напрямки та швидкість розповсюдження небезпечних наслідків катас-троф на водних об’єктах.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти. 4 семестр.
Лекційні заняття
Лекція 1. Загальні відомості про гідрологію
Лекція 2. Річкова мережа, річковий басейн, річкові долини і русла.
Лекція 3. Основні рівняння руху води у відкритому руслі. Живлення річок.
Лекція 4. Формування гідрографів. Термічний режим водойм.
Лекція 5. Розрахунки водного балансу рік. Річковий стік та фактори, що на нього впли-вають.
Лекція 6. Річкові наноси.
Лекція 7. Руслові процеси.
Лекція 8. Підземні води. Рух підземних вод..
Лекція 9. Загальні характеристики водоймищ.
Лекція 10. Гідрохімічні, оптичні та біологічні особливості водоймищ.
Лекція 11. Гідрологічні розрахунки.
Лекція 12. Закордонний досвід управління екологічною безпекою річкових басейнів.
Лекція 13. Захист поверхневих вод від забруднення.
Лекція 14. Інтегральні показники оцінки якості води та забрудненості річок та водойм.
Лекція 15. Антропогенний вплив війни на водні ресурси: аналіз та потенційні шляхи віднов-лення.
Практичні заняття
Практичне заняття №1. Визначення гідрографічних характеристик водозборів картометрич-ним способом (визначення басейну річки і гідрографічної схеми).
Мета заняття: Набути практичних навичок по визначенню границь водозбору річки, площі басейну та побудові гідрографічної схеми.
Практичне заняття №2. Визначення гідрографічних характеристик водозборів картометрич-ним способом (визначення коефіцієнтів звивистості, ухилу приток, щільності мережи)
Мета заняття: Набути практичних навичок по визначенню коефіцієнтів звивистості, ухилу приток, щільності мережи.
Практичне заняття №3. Розрахунок середньої багаторічної кількості опадів у басейні ріки.
Мета заняття: Набути практичних навичок по визначенню середньої багаторічної кі-лькості опадів у басейні ріки
Практичне заняття №4. Розрахунок середнього багаторічного випаровування з поверхні во-дозбору.
Мета заняття: Набути практичних навичок по вивченню середнього багаторічного випаровування з поверхні водозбору.
Практичне заняття №5. Гідрограф рівнинних річок та його зв'язок з типами живлення. Хара-ктеристики річного стоку
Мета заняття: Придбання практичних навичок в побудові гідрографу рівнинних річок та встановленню його зв'язок з типами живлення.
Практичне заняття № 6. Гідрограф гірських річок та його зв'язок з типами живлення. Харак-теристики річного стоку
Мета заняття: Придбання практичних навичок в побудові гідрографу гірських річок та встановленню його зв'язок з типами живлення.
Практичне заняття №7. Розрахунок складових водного балансу за багаторічний період.
Мета заняття: Надбання практичних навичок визначенню складових водного балансу за багаторічний період.
Практичне заняття №8. Розрахунок статистичних параметрів річного стоку при наявності тривалих рядів спостереження.
Мета заняття: Набути практичних навичок у розрахунках статистичних параметрів річного стоку при наявності тривалих рядів спостереження.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. Температура водойм, значення для екології та основні принципи її вимірювання.
Мета заняття: Надбання практичних навичок визначенню сучасних методів вимірювання температури водного об’єкту та визначення її ролі для певних водойм.
Лабораторне заняття №2. Значення pH водойм для екології та методи його вимірювання.
Мета заняття: Надбання практичних навичок по визначенню значень pH водойм та методів його вимірювання.
Лабораторне заняття №3. Вимірювання електропровідності (EC) у воді та її екологічне зна-чення для водних об’єктів
Мета заняття: Надбання практичних навичок по визначенню значень електропровідності (EC) у воді та методів її вимірювання.
Лабораторне заняття №4. Вимірювання TDS і його екологічне значення.
Мета заняття: Надбання практичних навичок по визначенню загального вмісту розчинених твердих речовин (TDS, Total Dissolved Solids) що є одним із ключових показників якості во-ди.
Лабораторне заняття №5. Вимірювання показника Н2 у воді та його значення
Мета заняття: Надбання практичних навичок по визначенню сучасних методів вимірювання показника Н2 у воді.
Лабораторне заняття №6. Екологічна значимість показника SALT у водоймах та методи його вимірювання
Мета заняття: Надбання практичних навичок визначенню показника SALT у водой-мах
Лабораторне заняття №7. Вимірювання та екологічне значення окисно-відновного потен-ціалу
Мета заняття: Надбання практичних навичок по вимірюванню значення окисно-відновного потенціалу водойм.
Перелік установчих занять для заочної форми навчання
Лекція 1.. Річкова мережа, річковий басейн, річкові долини і русла.
Лекція2. Закордонний досвід управління екологічною безпекою річкових басейнів.
Перелік практичних занять для заочної форми навчання
Практичне заняття 1 Розрахунок складових водного балансу за багаторічний період.
Мета заняття: Надбання практичних навичок визначенню складових водного балансу за багаторічний період.

Практичне заняття №2. Розрахунок статистичних параметрів річного стоку при наявності тривалих рядів спостереження.
Мета заняття: Набути практичних навичок у розрахунках статистичних параметрів річного стоку при наявності тривалих рядів спостереження.
Лабораторне заняття №1. Вимірювання TDS і його екологічне значення.
Мета заняття: Надбання практичних навичок по визначенню загального вмісту розчинених твердих речовин (TDS, Total Dissolved Solids) що є одним із ключових показників якості во-ди.
Індивідуальна робота. Для денної та заочної форми здобуття освіти
Курсова робота.
Метою курсової роботи є закріплення студентами практичних навичок самостійного навчального дослідження з використанням надбань практичних занять та лекційних матеріа-лів для визначення характеристик басейну річки, визначення гідрологічних характеристик потенційно небезпечних об’єктів (дамб, мостів, промислових підприємств і т.і.). Проведення гідрологічних розрахунків з застосуванням сучасних статистичних методів. При виконанні курсової роботи необхідно використовувати методичні розробки і літературу.
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 20 теоретичних питань.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 1 сторінка машинописно-го тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчаль-ного посібника.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 15-ми практичних робіт. Роботи виконуються письмово і полягають в написанні теоретичної частини роботи, поясненні схем технологічних процесів чи процесів очистки забруднень, аналізу і порівнянні цих схем з найсучаснішими технологіями та написанні ви-сновків. Бездоганне виконання робот оцінюються по 4 бали кожне.
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з те-оретичної і практичної частин та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання ко-жної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен письмовий. Кожний білет складається з двох теоретичних питань та одного практичного питання. Теоретичні питання оцінюються по 30 балів, а практичне у 40 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті здобувач може отримати ще до 50 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен письмовий. Кожний білет складається з двох теоретичних питань та одного практичного питання. Теоретичні питання оцінюються по 30 балів, а практичне у 40 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.