Контрольно-вимірювальні прилади АЕС та автоматика

Мета вивчення дисципліни − формування знань про можливості автоматизованого вимірювання і контроля параметрів та стану обладнання АЕС, вивчення принципу роботи систем та апаратів, а також окремих елементів систем, призначення окремих елементів систем контролю та діагностики задля надійної та безпечної роботи АЕС.
Дисципліна «Контрольно-вимірювальні прилади АЕС і автоматика» базується на вивченні таких дисциплін: Іноземна мова, Вища математика, Основи інформаційних технологій та програмування, Фізика, Хімія, Інженерна та комп’ютерна графіка, Атомна фізика, Матеріалознавство та технологія матеріалів, Основи конструювання, Математичні методи та моделювання в розрахунках на ЕОМ, Безпека життєдіяльності, Охорона праці, Опір матеріалів, Технічна термодинаміка, Ядерна та нейтронна фізика, Тепломасообмін, Теплотехнічні вимірювання та прилади, Парогенератори АЕС, Основи автоматики, Фізика ядерних реакторів, Матеріали ядерної техніки, Ядерні енергетичні реактори.
Критерієм відбору матеріалу з'явився підручник, розроблений на кафедрі АЕС та ІТФ Київського національного технічного університету «КПІ» для студентів вишів, якi навчаються за спеціальністю «Атомна енергетика»: Широков С.В. Ядерні енергетичні реактори: Навч. посібн. К.: «Вища школа», 1995, – 292 с. та підручник, розроблений на кафедрі АЕС Одеської політехніки Верхівкер Г.П., Кравченко В.П. «Основи розрахунку та конструювання ядерних енергетичних реакторів»: Підручник. - Одеса: ТЕС, 2009 – 410 с., а також підручника Погосов О.Ю., Дерев’янко О.В. «Метрологічне забезпечення експлуатації АЕС» - 2016,- 204 с.

Практичне значення та використання отриманих знань
Практичне значення дисципліни полягає в тому, то студенти зможуть використовувати отримані знання та вміння якщо будуть працювати в атомній енергетиці і зможуть використовувати в курсах “Атомні електростанції”, “Надійність та безпека АЕС” та будуть використовуватися в курсовій роботі за дисципліною “Ядерні енергетичні реактори”, “Управління ядерними реакторами”, “Стратегія управління ядерними аваріями” та “Експлуатація АЕС” при написанні кваліфікаційної роботи бакалавра.

Спрямування навчальної дисципліни – навчальна дисципліна рекомендована для вивчення здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за ОПП «Атомна енергетика», 2024.

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Значення автоматизованого контролю технологічних процесів»
Лекція 2. «Особливості використання контрольно-вимірювальних приладів на АЕС».
Лекція 3. «Значимість контролю технологічних параметрів на АЕС».
Лекція 4. «Теплотехнічні параметри, що підлягають вимірювання на АЕС».
Лекція 5. «Схема автоматизованого контроля теплотехнічних параметрів».
Лекція 6. «Особливості автоматизованого контроля теплотехнічних параметрів на АЕС».
Лекція 7. «Автоматизований контроль реактивності ядерного реактора».
Лекція 8. «Ознайомлення з організацією використання реактиметрів».
Лекція 9. «Математичний аналіз алгоритму автоматизації контроля ядерного реактора».
Лекція 10. «Автоматизований контроль періоду ядерного реактору».
Лекція 11. «Ознайомлення з роботою системи управління та захисту з точки зору вимірювання потужності ядерного реактору».
Лекція 12. «Основи роботи системи автоматизованого вимірювання потужності ядерного реактору».
Лекція 13. «Автоматизовані системи вимірювання та контролю допоміжних параметрів на АЕС».
Лекція 14. «Засоби контролю дозиметричних параметрів на АЕС».
Лекція 15. «Перспективні прилади автоматизованого контролю на АЕС».

Лабораторні заняття.
Лабораторне заняття 1. «Ознайомлення з технічними засобами систем контролю».
Мета: ознайомлення з технічними засобами систем контролю та правилами їх експлуатації.
Лабораторне заняття 2. «Аналіз головних засобів автоматизації, важливих для АЕС».
Мета: визначення правил аналізу головних засобів автоматизації, важливих для функціонування АЕС.
Лабораторне заняття 3. «Вивчення конструкції вимірювальних приладів для контролю температури».
Мета: ознайомлення з конструкцією вимірювальних приладів для контролю температури.
Лабораторне заняття 4. «Ознайомлення з алгоритмом роботи реактиметру реактора».
Мета: ознайомлення з алгоритмом роботи реактиметру реактора.
Лабораторне заняття 5. «Вивчення шляхів удосконалення засобів автоматизації на підставі цифровізації».
Мета: ознайомлення з шляхами удосконалення засобів автоматизації на підставі цифровізації.
Лабораторне заняття 6. «Ознайомлення з технологією контролю періоду ядерного реактора».
Мета: вивчення основних засад технології контролю періоду ядерного реактора.
Лабораторне заняття 7. «Розробка структурної схеми контроля допоміжних параметрів АЕС».
Мета: опанування правилами розробки структурної схеми контроля допоміжних параметрів АЕС.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Особливості роботи системи вимірювання потужності ядерного реактора». «Автоматизовані прилади контроля допоміжних параметрів на АЕС»
Лекція 2.. «Засоби контроля дозиметричних параметрів на АЕС». «Автоматизація щодо питань дозиметрії на АЕС»

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття 1. «Розробка структурної схеми контролю допоміжних параметрів АЕС».
Мета: опанування правилами розробки структурної схеми контроля допоміжних параметрів АЕС
Лабораторне заняття 2. «Ознайомлення з дозиметрами індивідуального використання».
Мета: ознайомлення з устроєм та правилами експлуатації дозиметрів індивідуального використання.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
Не передбачено.

Для заочної форми здобуття освіти
Виконання контрольної роботи, яка включає два питання:
1. Основи автоматизації вимірювання та контролю на АЕС.
2. Контрольно-вимірювальні прилади на АЕС.
Текст відповіді на питання виконується самостійно, з посиланням на використані джерела.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає:
1) виконанні та захисті семи лабораторних занять. Бездоганне виконання та захист лабораторної роботи оцінюється у 7,14 балів (разом 50 балів).
2) двох МКР, які складаються з теоретичної (5 завдань) та практичної частини (2 задачі) та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної МКР оцінюється у 25 балів (максимум).
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у:
1) виконанні та захисті двох лабораторних робіт оцінюється у 25 балів (ЛР №1 – 12 балів, ЛР №2 – 13 балів).
2) виконанні та захисті контрольної роботи. Бездоганне виконання кожного з п'яти завдань контрольної роботи оцінюється у 15 балів (разом 75 балів).
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.