Екологічна безпека та захист навколишнього середовища

Мета вивчення дисципліни «Екологічна безпека та захист навколишнього середовища» є формування у здобувачів вищої освіти системного розуміння принципів екологічної безпеки, методів оцінювання та управління екологічними ризиками, а також набуття компетентностей щодо забезпечення екологічно безпечного функціонування об’єктів відновлюваної енергетики та енергокомплексів на всіх етапах їх життєвого циклу.
Дисципліна спрямована на оволодіння сучасними підходами до аналізу впливу енергетичних об’єктів на компоненти довкілля; запобігання, мінімізації та компенсації негативних екологічних наслідків; інтеграції екологічних вимог у системи управління енергетичними комплексами відповідно до принципів сталого розвитку, європейських екологічних стандартів та цілей декарбонізації.
Практичне значення та використання отриманих знань. Отримані в межах дисципліни знання використовуються для пошуку й критичного аналізу інформації з питань екологічної безпеки, оцінювання нетехнічних наслідків інженерної діяльності у сфері відновлюваної енергетики, а також для прийняття обґрунтованих рішень щодо забезпечення технічної та екологічної безпеки енергокомплексів з різнорідними відновлюваними джерелами енергії.
Отримані знання та навички дозволяють:
‒ здійснювати цілеспрямований пошук та відбір технічної й наукової інформації з питань екологічної безпеки енергетичних об’єктів у спеціалізованих базах даних, нормативних документах, звітах з оцінки впливу на довкілля та наукових публікаціях;
‒ критично оцінювати достовірність і релевантність джерел, порівнювати різні підходи до оцінювання екологічних ризиків і впливів;
‒ ідентифікувати та оцінювати екологічні ризики на різних етапах життєвого циклу енергетичних об’єктів;
‒ аналізувати нетехнічні наслідки інженерної діяльності, зокрема вплив об’єктів ВДЕ на здоров’я населення, стан навколишнього середовища, соціально-економічний розвиток територій;
‒ формувати екологічно відповідальні рішення з урахуванням принципів сталого розвитку та європейських екологічних стандартів.
Teмaтикa та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1. Загальні поняття екологічної безпеки. Природні та техногенні системи. Поняття системи. Екологічна система. Основні поняття екологічної безпеки. Аксіоми техногенної безпеки. Національна політика щодо екологічної безпеки. Стратегічні цілі та завдання. Інструменти реалізації державної політики щодо забезпечення екологічної безпеки. Нормативно-правові основи забезпечення екологічної безпеки.
Лекція 2. Комплексна оцінка надзвичайних екологічних ситуацій. Екологічні кризи та катастрофи. Зонування територій екологічних криз та катастроф. Глобальні проблеми планетарного рівня. Деструктивні природні процеси. Надзвичайна екологічна ситуація. Формування та фази розвитку надзвичайних екологічних ситуацій. Порядок визначення та класифікації надзвичайної ситуації.
Лекція 3. Надзвичайні ситуації природного походження. Природні катастрофи, пов’язані з літосферою. Геологічні чинники надзвичайних ситуацій. Екзогенні геологічні процеси. Ризик прояву небезпечних екзогенних геологічних процесів. Небезпеки карстових процесів. Гідрологічні та метеорологічні надзвичайні ситуації. Метеорологічні температурні надзвичайні ситуації. Природні і техногенні катастрофи, пов’язані з біотою. Стихійні лиха, що наносять збиток сільському господарству.
Лекція 4. Техногенні аварії. Джерела та основні чинники природно-техногенних небезпек. Основні поняття та терміни техногенної безпеки. Класифікаційні ознаки техногенних аварій. Надважливі фактори аварій та катастроф в Україні. Основні етапи техногенної аварії. Аварії на небезпечних об’єктах. Вражаючі фактори небезпечних явищ та процесів. Принцип «доміно» та трансграничний вплив техногенних аварій.
Лекція 5. Ідентифікація небезпек потенційно небезпечних виробництв та об’єктів. Поняття та основні чинники небезпек. Поняття безпеки та небезпеки. Розвиток та вражаючі фактори техногенних аварій. Небезпечні об’єкти техносфери. Нормативно-правове забезпечення безпеки об’єктів господарської діяльності. Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів. Порядок ідентифікації та включення до Державного реєстру. Моніторинг потенційне небезпечних об`єктів. Підвищення стійкості об’єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій.
Лекція 6. Оцінювання показників надійності та відмов як основа Кількісного аналізу небезпек. Теорія надійності технічних систем. Теорія відмов. Причини втрати працездатності технічного об'єкта. Показники безвідмовності. Множинні відмови. Загальні принципи моделювання. Моделі відмов і моделі надійності. Моделі розподілу випадкових величин. Закони старіння.
Лекція 7. Концепція небезпеки та екологічного ризику. Поняття небезпеки технічного об’єкту. Виникнення та розподіл небезпечних явищ. Концепція екологічного ризику. Аспекти ризику. Види ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику. Збиток як складова оцінювання ризику. Методологія оцінювання ризику.
Лекція 8. Управління ризиками техногенних аварій та основні принципи екологічної безпеки. Основні принципи управління ризиками. Процедура аналізу ризику як основа управління. Державний рівень управління ризиком. Принципи забезпечення техногенної безпеки. Приєднання України до Директив SEVESO та зміни системи управління ризиками техногенних аварій.

Практичні заняття

Практичне заняття 1. Визначення рівня та коду надзвичайної ситуації.
Мета заняття: ознайомитися з загальною характеристикою, призначенням та принципом побудови Державного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019-2001, формування навичок знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність, а також основних принципів і завдань технічної та екологічної безпеки об’єктів, враховувати їх при прийнятті рішень.
Віднести наведені надзвичайні ситуації до певного класу та групи (за структурою ДКНС); 3) зробити висновки щодо поширення та різноманітності надзвичайних ситуацій, що виникають на території України..
Практичне заняття 2. Розрахунки характеристик осередків масового ураження при надзвичайних ситуаціях.
Мета заняття: засвоєння методики визначення основних оціночних параметрів землетрусу, а також заходів щодо захисту від наслідків землетрусів, формування навичок знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, формування знань основних принципів і завдань технічної та екологічної безпеки об’єктів, враховувати їх при прийнятті рішень
Визначити інтенсивність землетрусу на відстані R від епіцентру. На основі проведених розрахунків зробити висновок щодо ймовірності загальних та безповоротних втрат.
Практичне заняття 3. Розрахунок реального хімічного навантаження на людину при забрудненні повітряного середовища.
Мета заняття: формування знань про хімічне навантаження на населення та навичок знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі та виконувати професійні обов’язки із дотриманням вимог правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища, розуміти та демонструвати добру професійну поведінку.
Розрахувати реального хімічне навантаження на людину за рахунок забрудненого повітряного середовища як суму хімічних забруднень, що надходять в організм людини через органи дихання протягом певного періоду часу.
Практичне заняття 4. Розрахунки характеристик осередків масового ураження при надзвичайних ситуаціях техногенного походження.
Мета заняття: формування знань про сучасні методи оцінки зон ризику вражаючих факторів вибухів та навичок оперативно вживати ефективні заходи в умовах надзвичайних (аварійних) ситуацій, а також виконувати професійні обов’язки із дотриманням вимог правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища.
Побудувати зони, які утворюються при вибуху небезпечної речовини. Визначити, в якій зоні знаходиться об’єкт, ступінь руйнування будівлі та обладнання, ймовірні жертви для працюючих.
Практичне заняття 5. Розрахунки характеристик осередків масового ураження при аваріях на хімічно небезпечних підприємствах.
Мета заняття: придбання студентами практичних навичок щодо проведення оцінювання наслідків аварій при виробництві, зберіганні і транспортуванні небезпечних хімічних речовин, сумішей і технічних продуктів, та навичок оперативно вживати ефективні заходи в умовах надзвичайних (аварійних) ситуацій, а також виконувати професійні обов’язки із дотриманням вимог правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища.
Визначити параметри небезпечних і шкідливих факторів аварій з витоком сильно діючих отруйних речовин (СДОР) та розміри зон хімічного забруднення.
Практичне заняття 6. Ідентифікація потенційно небезпечного об'єкта.
Мета заняття: набуття студентами практичних навичок виявлення на об'єкті господарювання джерел та чинників небезпеки, на підставі яких об'єкт визнається потенційно небезпечним або об’єктом підвищеної небезпеки, навичок знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, та навичок оперативно вживати ефективні заходи в умовах надзвичайних (аварійних) ситуацій, а також виконувати професійні обов’язки із дотриманням вимог правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища.
Ознайомитись з нормативними документами, що регулюють питання ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів, провести розрахунки з ідентифікації об’єкта як ОПН та згідно розрахунків мас небезпечних речовин і загального енергетичного потенціалу визначити категорію вибухонебезпеки технологічного блоку.
Практичне заняття 7. Моделі оцінки показників якості та надійності.
Мета заняття: формування знань про сучасні моделі функцій розподілів, загальну модель якості, моделі показників надійності та основні принципи і завдання технічної та екологічної безпеки об’єктів електротехніки, враховувати їх при прийнятті рішень; формування практичних навичок використання методів математичної статистики при побудові моделей оцінювання якості та надійності.
За результатами, отриманими при експлуатації генератора, знайти ймовірність безвідмовної роботи. Визначити математичне сподівання напрацювання на відмову.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Виконання РР
Самостійна робота студентів передбачає виконання індивідуальних завдань консультуючись при цьому з викладачем, що керує цим видом роботи. Самостійна робота планується та організовується індивідуально кожним здобувачем. Необхідно самостійно підготувати реферативну роботу, використавши матеріали методичного та інформаційного забезпечення дисципліни на одну із зазначених тем:

1. Використання відновлюваних джерел енергії в контексті екологічної безпеки.
2. Вплив електромагнітного випромінювання ЛЕП на довкілля та здоров’я населення
3. Інтеграція «зелених» технологій у виробництво електротехнічного обладнання.
4. Аналіз міжнародного досвіду впровадження відновлюваної енергетики
5. Екологічна свідомість та поведінка фахівця в галузі електротехніки.
6. Міжнародна термінологія в альтернативній енергетиці: проблеми перекладу та адаптації
7. Поведінкові аспекти екологічно безпечного споживання енергії.
8. Законодавство України у сфері екологічної безпеки об'єктів відновлюваної енергетики
9. Взаємодія бізнесу, держави та громади при впровадженні альтернативної енергетики
10. Зелений офіс як інструмент формування культури енергоощадності на робочому місці.
11. Захист інтелектуальної власності у сфері «зелених» електротехнологій.
12. Принципи прозорості, доступу до екологічної інформації в контексті Оргуської конвенції

Орієнтований обсяг реферативної роботи 6‒10 сторінок. Також результати РР можна представити у вигляді презентації обсягом 10 слайдів. Необхідно використати щонайменше 5‒10 джерел літератури, включаючи нормативно-правові акти, стандарти та наукові статті.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні 7 практичних робіт, реферативної роботи та двох модульних контрольних робіт.
Модульні контрольні роботи складаються з тестових запитань. Перша МКР1 складається з 25 тестових запитань, кожна вірна відповідь оцінюється в 1 бал, разом дають змогу для отри-мання 25 балів. Аналогічно, друга МКР2 складається з 26 тестових запитань, кожна вірна від-повідь оцінюється в 1 бал, разом дають змогу для отримання 26 балів. Максимально можлива сума балів за дві МКР – 51 бал.
Бездоганне виконання реферативної роботи оцінюється в 7 балів, строк подання ‒ за 2 тижня до кінця семестру.
Разом, за теоретичну частину можна отримати 58 балів (з них 25 балів за МКР1, 7 балів за РР та 26 за МКР2).
Бездоганне виконання кожного завдання на практичному занятті оцінюється у 6 бали, за 7 практичних робіт можливо отримати 42 бали.

Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів, мінімальна оцінка, яка відповідає оцінці “задовільно” – 60 балів.