Інформаційно-комунікаційні системи та їх захист 1

Мета вивчення дисципліни: засвоєння теоретичних і практичних знань щодо організації, функціонування та захисту локальних та глобальних інформаційно-комунікаційних мереж, придбання навичок щодо налаштування роботи користувачів в дротових та бездротових комп’ютерних мережах, діагностика роботи комп’ютерної мережі, моделювання процесів управління функціонування інформаційної мережі.
Практичне значення дисципліни «Інформаційно-комунікаційні системи та їх захист» полягає у формуванні системного розуміння принципів побудови, функціонування та захисту сучасних мережевих і розподілених інформаційних систем. Отримані знання безпосередньо можуть бути застосовані під час проєктування, експлуатації та захисту корпоративних, державних і критично важливих інформаційно-комунікаційних інфраструктур. Зокрема, дисципліна дозволяє:
— проєктувати та аналізувати інформаційно-комунікаційні системи;
— реалізовувати комплексний захист інформації;
— аналізувати та протидіяти кіберзагрозам;
— забезпечувати безпеку сучасних протоколів і сервісів;
— застосовувати знання у професійній діяльності.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1: Основи локальних мереж.
Лекція 2: Типи ліній зв’язку локальних мереж.
Лекція 3: Адресація в комп’ютерних мережах.
Лекція 4: Комутація. Режими комутації.
Лекція 5: Методи доступу до середовища передачі даних.
Лекція 6: Технологія Ethernet.
Лекція 7: Еталонні моделі.
Лекція 8: Протоколи і служби прикладного рівня: система доменних імен DNS.
Лекція 9: Протоколи та служби прикладного рівня: протокол динамічної конфігурації вузла DHCP.
Лекція 10: Протоколи транспортного рівня: протокол дейтаграм користувача UDP.
Лекція 11: Протоколи транспортного рівня: протокол управління передачею TCP.
Лекція 12: Протоколи мережевого рівня: протокол IP.
Лекція 13: Маршрутизація. Протокол маршрутної інформації RIP.
Лекція 14: Канальний рівень.
Лекція 15: Бездротові мережі. Стандарт IEEE802.11.
Лабораторні заняття
Лабораторна робота №1. «Основи роботи у програмному середовищі імітаційного моделювання мережевих компонентів Cisco Packet Tracer. Командний рядок операційної системи Cisco IOS».
Мета заняття: ознайомлення з графічним інтерфейсом та основами створення імітаційних моделей в Cisco Packet Tracer; ознайомлення з основами роботи в командному рядку операційної системи Cisco IOS.
Лабораторна робота №2. «Адресація в локальних мережах. Протокол ARP».
Мета заняття: ознайомлення з механізмом перетворення IP-адрес в MAC-адреси в мережах TCP/IP і принципами роботи протоколу ARP.
Лабораторна робота №3. «Моделювання мережі на базі концентратора і комутатора».
Мета заняття: набуття практичних навичок з моделювання мереж на базі концентратора і комутатора; ознайомлення з відмінностями у мережевому обладнанні для організації мережевих технологій.
Лабораторна робота №4. «Протоколи і служби прикладного рівня: система доменних імен DNS і протокол динамічної конфігурації вузла DHCP».
Мета заняття: ознайомитися з принципами функціонування системи доменних імен DNS і протоколом динамічної конфігурації вузла DHCP; набути практичних навичок з конфігурації і налаштування DNS- й DHCP-серверів.
Лабораторна робота №5. «Налаштування віртуальних локальних мереж VLAN».
Мета заняття: отримання практичних навичок з будувати віртуальні локальних мереж, застосування отриманих знань при виконанні практичних завдань.
Лабораторна робота №6. «Статична і динамічна маршрутизація».
Мета заняття: ознайомитися з принципом роботи статичної маршрутизації та з принципом функціонування динамічної маршрутизації. Ознайомитись з мережевим протоколом RIP.
Лабораторна робота №7. «Створення та налаштування бездротової мережі».
Мета заняття: ознайомитися із загальними принципами створення та налаштування бездротових мереж, отримати практичні навички аналізу та визначення параметрів бездротових мереж; застосувати отримані знання при виконанні практичних завдань. Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1: Адресація в комп’ютерних мережах. Методи доступу до середовища передачі даних. Еталонні моделі.
Лекція 2: Маршрутизація в мережах TCP/IP.

Практичні заняття
Лабораторна робота №1. «Адресація в локальних мережах. Протокол ARP».
Мета заняття: ознайомлення з механізмом перетворення IP-адрес в MAC-адреси в мережах TCP/IP і принципами роботи протоколу ARP.
Лабораторна робота №2. «Статична і динамічна маршрутизація».
Мета заняття: ознайомитися з принципом роботи статичної маршрутизації та з принципом функціонування динамічної маршрутизації. Ознайомитись з мережевим протоколом RIP. Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу. Індивідуальна робота
Розрахунково-графічна робота
Метою розрахунково-графічної роботи є набуття практичних навичок аналізу та проєктування інформаційно-комунікаційних систем, виконання інженерних розрахунків основних параметрів мережі, розробки її структурної схеми, а також обґрунтування комплексу заходів інформаційної безпеки з урахуванням сучасних загроз і вимог до захищеності.
Здобувач отримує завдання на першому в семестрі практичному занятті.
Пояснювальна записка містить 20-25 сторінок Кількість розділів – в залежності від теми роботи.
Захист розрахунково-графічної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 5 практичних завдань.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника чи виконаний за допомогою систем штучного інтелекту.
Практичне завдання виконуються в середовищах імітаційного моделювання Cisco Packet Tracer та/або GNS3.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-ми лабораторних робіт. Бездоганне виконання лабораторних робіт оцінюється наступним чином: №1−3 по 6 балів, №4 – 7 балів; №5 і №6 – по 8 балів, №7 – 9 балів;
2) розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
3) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп’ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Для заочної форми здобуття освіти
Захист двох лабораторних робіт. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи оцінюється у 25 балів.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів.
Захист розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання курсової роботи оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.Для заочної форми здобуття освіти
Захист двох лабораторних робіт. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи оцінюється у 25 балів.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів.
Захист розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання курсової роботи оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Для заочної форми здобуття освіти
Захист двох лабораторних робіт. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи оцінюється у 25 балів.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів.
Захист розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання курсової роботи оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.Для заочної форми здобуття освіти
Захист двох лабораторних робіт. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи оцінюється у 25 балів.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів.
Захист розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання курсової роботи оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Для заочної форми здобуття освіти
Захист двох лабораторних робіт. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи оцінюється у 25 балів.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів.
Захист розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання курсової роботи оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Відвідування та відпрацювання пропущених занять є обов’язковим. Відпрацювання пропущених занять проходяться в дні згідно графіку консультацій викладачів кафедри й може здійснюватися дистанційно.
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її вивчення з метою встановлення досягнення студента заявлених програмних результатів навчання і оцінювання рівня цих досягнень.
Форма підсумкового контролю з дисципліни – екзамен.
Екзаменаційний білет складається з теоретичної і практичної частин. За правильну відповідь на кожне з теоретичних питань студент отримує 15 балів, за виконання практичного завдання – 40 балів.
До екзамену допускаються студенти, у яких зараховано накопичувальну частину поточного контролю не менш ніж на 60 %.
Якщо студент має сумарний бал поточного контролю 90 і більше, він має право не приходити на підсумковий контроль. Ця оцінка для нього і є підсумковою, однак за студентом залишається право складати екзамен.
Оцінка, яку студент отримав на екзамені, виставляється екзаменатором у відомість обліку успішності.
При отриманні студеним оцінки нижче 60 балів (незадовільно), він вважається таким, що не склав екзамен.
Студенти, які не з’явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. У випадку відсутності студента на екзамені з поважної причини, підтвердженої документально, деканатом встановлюється додатковий графік складання підсумкового контролю.
Студенти, які отримали незадовільні оцінки при складанні екзаменів, допускаються до перескладання екзамену у терміни, визначені деканатом та за розкладом, який складено завідувачем кафедри.