Обчислювальна техніка та програмування 2

У системі підготовки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 172 – Електронні комунікації та радіотехніка дисципліна “Обчислювальна техніка та програму- вання” є навчальною дисципліною професійної підготовки обов’язкової частини навчального плану, яка готує здобувачів до активного використання ЕОМ в усіх спеціальних дисциплiнах, у курсовому та дипломному проектуванні, а також у професійній діяльності.
Предметом дисципліни є апаратні, алгоритмічні, програмні засоби обчислювальної техні- ки та засоби їх взаємодії між собою та з людиною.
Метою викладання дисципліни є формування комплексу знань та умінь з апаратних, ал- горитмічних, програмних засобів обчислювальної техніки та систематизація прийомів та мето- дів роботи з ними.
Досягнення мети вивчення дисципліни забезпечує рішення таких завдань:
- вивчення арифметичних та логічних основ обчислювальної техніки;
- вивчення алгоритмічних основ інформатики та придбання навичок складання алгоритмів рішення різноманітних завдань;
- вивчення принципів побудови та функціонування ЕОМ;
- вивчення апаратних засобів персональних комп’ютерів;
- вивчення призначення та функцій операційних систем персональних комп’ютерів;
- придбання навичок роботи з консольними операційними системами в діалоговому та п а- кетному режимах;
- придбання навичок програмування командних файлів та сценаріїв;
- вивчення принципів організації то роботи графічних операційних систем;
- вивчення можливостей та придбання навичок використання програм-файлових мене- джерів;
- вивчення принципів архівації та стиснення даних, прийомів та методів роботи з прогр а- мами-архіваторами та диспетчерами архівів;
- вивчення можливостей та придбання навичок роботи з програмними системами автом а- тизації математичних розрахунків.
Вивчення дисципліни базується на знаннях і вміннях, отриманих при вивченні інфор- матики, математики та фізики в загальноосвітній середній школі.
Обладнання, необхідне при вивченні дисципліни:
-переносний мультимедійний проектор NEC NP-100 та екран до нього;
- ПЕОМ (типова апаратна конфігурація - AMD Athlon A8 9600, RAM – 8 ГБ DDR4, SSD 130 ГБ, монітори 21.5”) - 16 од.;
Програмне забезпечення ПЕОМ – ОС Windows 7 Pro (ліцензія за програмою MSDN Aca- demic Alliance), ОС Linux Mint, файловий менеджер 7-zip, програми тестування та моніторингу ПЕОМ CPU-Z, GPU-Z, HD Tune, HDD Scan, система автоматизації математичних розрахунків SMath Studio.

Лекційні заняття

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 1
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ФУНКЦІЇ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ (ОС) ПЕРСОНАЛЬНИХ
КОМП’ЮТЕРІВ

Лекція 1. Програмне забезпечення (ПЗ) персональних комп’ютерів та його класифікація. Функції операційних систем персональних комп’ютерів [Л1, c.70-72; Л4, с.22-24 Л5, с.126- 130].
6.1 Основні визначення. Класифікація ПЗ.
6.2 Класифікація операційних систем, їх призначення.
6.3 Функції операційних систем персональних комп’ютерів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. РОБОТА З ОПЕРАЦІЙНИМИ СИСТЕМАМИ У КОНСОЛЬНОМУ РЕЖІМІ

Лекція 2. Загальна характеристика неграфічних ОС. Командний інтерпретатор ОС Win- dows. Команди роботи з файловою системою [Л5, c.48-54; Л6, c.24-28; Л10, с.3-12].
7.1 Загальна характеристика консольних ОС та командного інтерпретатора ОС Windows
7.2 Файлова система та її елементи.
7.3 Організація диалога користувача з консольною ОС. Основні групи команд ОС.
7.4 Команди роботи з файловою системою.

Лекція 3. Команди загальносистемного призначення, команди – фільтри, та використання каналу (конвеєра) [Л6, с.26-28; Л10, с.20-26].
7.5 Перепризначення введення-виведення.
7.6 Використання каналу. Команди – фільтри.
7.7 Команди загальносистемного призначення.
Лекція 4. Структура дискових накопичувачів та команди роботи з дисками [Л5, с. 66-73; Л10, 172-185].
7.8 Фізична структура дискових накопичувачей .
7.9 Логічна структура дисків у файлових системax FAT, FAT32, NTFS.
7.10 Команди роботи з дисками.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ПРОГРАМУВАННЯ КОМАНДНИХ ФАЙЛІВ (СЦЕНАРІЇВ) У СЕРЕДОВИЩІ КОМАНДНОГО ІНТЕРПРЕТАТОРА ОС WINDOWS

Лекція 5. Основні принципи роботи з командними файлами (КФ) [Л6, c.30-38; Л10, с.31- 46].
8.1 Принципи пакетної та діалогової роботи з ЕОМ.
8.2 Створення та виконання КФ. Формальні та фактичні параметри. Приклади простих КФ.
8.3 Класифікація команд для використання у КФ.
Лекція 6. Спеціальні команди для використання у КФ. Програмування у КФ розгалужених та циклічних структур [Л6, с.39-66; Л10, с.50-60].

8.4 Огляд команд, призначених для використання у КФ.
8.5 Реалізація галужень у КФ.
8.6 Реалізація циклів різних типів у КФ.
8.7 Приклади блок-схем алгоритмів та текстів КФ розгалуженої та циклічної структури.

Лекція 7. Діалог з користувачем у КФ. Реалізація підпрограм [Л6, с.67-75; Л10, с.40-47].
8.8 Організація діалога з користувачем у КФ. Основні команди для реалізації діалогу.
8.9 Використання підпрограм у КФ, команди для реалізації підпрограм.
8.10 Приклад блок-схеми та тексту командного файла складної структури у діалоговому режимі.

Лекція 8. Командні сценарії в задачах керування та адміністрування ОС. [Л6, c.80-99; Л10, с.98-123].
8.11 Огляд основних команд ОС для задач керування та адміністрування.
8.12. Приклади використання КФ для задач керування та адміністрування.

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 2
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ПРИНЦИПИ СТИСНЕННЯ ТА АРХІВАЦІЇ ДАНИХ.
ПРИЙОМИ РОБОТИ З ФАЙЛОВИМИ МЕНЕДЖЕРАМИ ТА ДИСПЕТЧЕРАМИ АРХІВІВ

Лекція 9. Принципи стиснення та архівації даних. Прийоми роботи з файловими мен е- джерами та диспетчерами архівів [Л2, c. 364-385; Л5, с.120-127].
9.1 Необхідність стиснення даних. Принципи та типи стиснення.
9.2 Теоретичні основи стиснення даних. Базові алгоритми оборотних засобів стиснення да- них.
9.3 Можливості програм - файлових менеджерів та програм-диспетчерів архівів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ЗАСОБИ АВТОМАТИЗАЦІЇ МАТЕМАТИЧНИХ РОЗРАХУН- КІВ. ПРИЙОМИ РОБОТИ З СИСТЕМАМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ МАТЕМАТИЧНИХ РОЗРАХУНКІВ (САМР)
Лекція 10. Загальні відомості про системи автоматизації математичних розрахунків [Л1, с. 687-690; Л7, c.3-13].
10.1 Основні поняття та визначення. Призначення програмних САМР.
10.2 Стисла історія розвитку САМР та комп’ютерної алгебри.
10.3 Огляд сучасних САМР.

Лекція 11. Користувачевий інтерфейс САМР. Етапи роботи з документами в середовищі САМР [Л1, с. 693-699; Л7, c.16-30].
10.4 Типове вікно системи, головне меню, панелі інструментів.
10.5 Типи блоків та типи курсорів системи. Правила вводу блоків різних типів.
10.6 Редагування та форматування документів у САМР.

Лекція 12. Типи даних у САМР. Основні операції та їх виконання [Л7, c. 22-29; Л12, 11-29].
10.7 Типи даних системи.
10.8 Основні операції системи та засоби їх виконання.
10.9 Приклади використання операцій в САМР.

Лекція 13. Функції користувача та вбудовані функції САМР [Л1, с.689-702; Л7, c.31-42].
10.8 Правила задання функцій користувача в системі.

10.9 Класифікація вбудованих функцій в системі.
10.10 Огляд найважливих вбудованих функцій САМР, що використовуються в практиці ра- діоінженера.

Лекція 14. Графічні можливості САМР [Л7, c. 42-56; Л11, c.41-45].
10.11 Класифікація графиків у системі.
10.12 Правила та приклади побудови 2D графиків у системі.
10.13 Правила та приклади побудови 3D графиків у системі.

Лекція 15. Символьні перетворювання у САМР [Л7, c. 92-106; Л11, c.79-82].
10.14 Загальний огляд можливостей систем комп’ютерної алгебри.
10.15 Основні пункти меню символьних перетворень у системі.
10.16 Можливості панелі інструментів символьних перетворень САМР.