Syllabus of the educational component

Стратегії управління аваріями на ядерних енергоустановках

Mandatory discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 4.5; • у навчальних годинах — 135.
Розподіл навчальних годин (аудиторні заняття / самостійна робота): 
• очна форма — 44 / 91; • заочна форма — 8 / 127.
Кількість аудиторних занять за видами (лекції / практичні заняття / лабораторні заняття): 
• очна форма — 15 / 7 / 0; • заочна форма — 2 / 2 / 0.
Індивідуальна робота: 
; • заочна форма — контрольна робота.
Семестровий контроль: 
Exam.
Освітню компоненту забезпечує: 
Department of Nuclear Power Plants.
Анотація: 

Обґрунтування актуальності дисципліни
Уроки Чорнобильської та Фукусимської аварій встановили недостатню підготовленість оперативного персоналу управлінню аваріями у ядерних енергоустановках (ЯЕУ) в екстремальних умовах. Після Фукусимської аварії регулюючий ядерну безпеку в США NRC провів інспекцію на всіх АЕС відносно управління аваріями з повним тривалим знеструмленням енергоблоків (аналог Фукусимської аварії), який також виявив недостатню підготовленість оперативного персоналу управління подібними аваріями.
Необхідність підвищення підготовленості оперативного персоналу АЕС України щодо управлінню аваріями ЯЕУ в екстремальних умовах наступного часу також є актуальною задачею, що встановлює цілі та зміст навчальної дисципліни “Стратегії управління аваріями ЯЕУ”.
Цілі навчання дисципліни
1. Здобуття студентами знань передового міжнародного та вітчизняного досвіду розробки та впровадженню в експлуатаційну документацію стратегій управління аваріями ЯЕУ.
2. Навчання студентів підходам та методам обґрунтування стратегій управління аваріями ЯЕУ .
3. Застосування отриманих знань до практичної діяльності в атомній енергетиці України.
Спрямування навчальної дисципліни – навчальна дисципліна рекомендована для вивчення здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти, які навчаються за ОПП «Атомна енергетика», 2024.

Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття
Лекція 1. Загальні положення та нормативне регулювання стратегій управління аваріями в ЯЕУ.
Лекція 2. Стратегії управління аваріями з повним знеструмленням енергоблоків.
Лекція 3. Стратегії управління аваріями з відмовою головних циркуляційних насосів .
Лекція 4. Стратегії управління аваріями з течами паропроводу парогенератора.
Лекція 5. Стратегії управління аваріями з течами живільного трубопровода парогенератора.
Лекція 6. Стратегії управління аваріями з відмовою аварійного захиста реактора.
Лекція 7. Стратегії управління аваріями з малими течами реакторного контуру в гермооб”єм ЯЕУ.
Лекція 8. Стратегії управління аваріями з середніми течами реакторного контуру в гермооб”єм ЯЕУ.
Лекція 9. Стратегії управління аваріями з великими течами реакторного контуру в гермооб”єм ЯЕУ.
Лекція 10. Стратегії управління аваріями з меж контурними течами в парогенераторі.
Лекція 11. Стратегії управління максимальної проектної аварії.
Лекція 12. Стратегії управління аваріями в екстремальних природних умовах.
Лекція 13. Стратегії управління аваріями екстремальних техногенних умовах .
Лекція 14. Стратегії управління аваріями в сховищах ядерного палива.
Лекція 15. Стратегії управління ядерними (важкими) аваріями з пошкодженням ядерного палива.

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. Визначення загальних основ безпечної експлуатації ядерної енергетики.
Мета лабораторного заняття: визначити загальні основи безпечної експлуатації ядерної енергетики.
Лабораторне заняття № 2. Дослідження ймовірнісної моделі аварії з повним знеструмленням ЯЕУ.
Мета лабораторного заняття: дослідити особливості ймовірнісної моделі аварії з повним знеструмленням ЯЕУ.
Лабораторне заняття № 3. Визначення методів аналізу критичних конфігурацій систем безпеки (ККС) для управління аваріями.
Мета лабораторного заняття: визначити основні методи аналізу критичних конфігурацій систем безпеки (ККС) для управління аваріями.
Лабораторне заняття № 4. Дослідження ймовірнісної моделі аварії з течами реакторного контуру у гермооб’єм ЯЕУ.
Мета лабораторного заняття: дослідити особливості ймовірнісної моделі аварії з течами реакторного контуру у гермооб’єм ЯЕУ.
Лабораторне заняття № 5. Дослідження ймовірнісної моделі аварії з меж контурними течами у парогенераторах ЯЕУ.
Мета лабораторного заняття: дослідити особливості ймовірнісної моделі аварії з меж контурними течами у парогенераторах ЯЕУ.
Лабораторне заняття № 6. Дослідження ймовірнісної моделі ядерної (важкої) аварії.
Мета лабораторного заняття: дослідити особливості ймовірнісної моделі ядерної (важкої) аварії.
Лабораторне заняття № 7. Визначення ККС для аварій з відмовою аварійного захисту в екстремальних умовах експлуатації.
Мета лабораторного заняття: визначити ККС для аварій з відмовою аварійного захисту в екстремальних умовах експлуатації.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу

Індивідуальна робота
Відсутня

7 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) семи лабораторних занять. Бездоганне виконання кожного завдання оцінюється у 5 балів, захист лабораторних – 2,14 бали (разом 50 балів).
2) двох модульних контрольних робіт. МКР1 та МКР2 виконуються у письмовій формі і носить характер відповіді на теоретичну частину білету та практичної частини. Теоретична частина МКР включає п’ять теоретичних запитань, практична частина –розв'язання двох задач. Максимальна оцінка за кожну МКР – 25 балів (разом – 50 балів).
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

Результати навчання: 

ПРН7. Володіти методологією системних досліджень та обслуговування складних об'єктів та процесів для розв’язання прикладних завдань в галузі професійної діяльності, підвищувати свої професіональні знання шляхом слідкування за прогресивними новинами в спеціальних літературних джерелах. Демонструвати навички професійного спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та принаймні однією з офіційних мов ЄС.
ПРН9. Мати знання щодо забезпечення безпечних та надійних умов праці та захисту навколишнього середовища при проведенні наукових досліджень та у виробничій діяльності.
ПРН10. Вміти визначати предметну область, співвідносити частини цілого, застосовувати набуті знання для розв’язування професійних завдань, ефективно працювати індивідуально і в команді, при реалізації планових проєктів, стартапів та на виробництві.
ПРН11. Вміти встановлювати зв'язок між інженерною діяльністю та впливом на надійність функціонування обладнання, застосовувати заходи щодо охорони праці.

m472505 ▪ 2025