Наукові дослідження та винахідницька діяльність в ІТ галузі

Мета вивчення дисципліни:
Сформувати у студентів системні знання про методологію наукових досліджень та винахідницької діяльності в ІТ-галузі, розвинути навички проведення наукових досліджень та створення інноваційних продуктів. Підготувати фахівців, здатних самостійно проводити наукові дослідження, розробляти нові ІТ-рішення та впроваджувати їх у практику. Ознайомити студентів з сучасними тенденціями в наукових дослідженнях та винахідництві в ІТ, навчити їх використовувати науковий метод для розв'язування актуальних проблем галузі. Розвинути у студентів творче мислення, критичне ставлення до інформації та вміння генерувати оригінальні ідеї для розробки нових ІТ-продуктів.

Практичне значення та використання отриманих знань:
Вивчення дисципліни "Наукові дослідження та винахідницька діяльність в ІТ-галузі" надає здобувачам цінні навички та знання, які мають безпосереднє практичне застосування в сучасному світі інформаційних технологій. Отримані знання дозволяють: розуміти процес наукових досліджень; формулювати гіпотези та дослідницькі питання. Знання різних методів дослідження (експериментальні, теоретичні, моделювання тощо) дозволяє здобувачам вибрати оптимальний підхід для розв'язування наукової задачі. Здобувачі освоюють методи збору, обробки та аналізу даних, а також набувають навичок інтерпретації отриманих результатів. Здобувачі навчаються розглядати проблему комплексно, виявляти її причини та наслідки, а також розробляти ефективні стратегії вирішення. Вивчення дисципліни стимулює розвиток творчого мислення, що є необхідним для генерації нових ідей та розробки інноваційних рішень. Здобувачі вчаться аналізувати інформацію, оцінювати її правдивість та виявляти логічні помилки.
Тематика та види навчальних дисциплін

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Основні поняття, категорії та принципи наукових досліджень».
Лекція 2. «Системний підхід як напрям методології наукового пізнання».
Лекція 3. «Методи емпіричного дослідження».
Лекція 4. «Методи теоретичного дослідження».
Лекція 5. «Підготовка та виконання наукових досліджень».
Лекція 6. «Стартапи як економічне явище».
Лекція 7. «Інфраструктура стартапів».
Лекція 8. «Основи управління ризиками інновацій».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Застосування наукового методу в дослідницькій роботі».
Мета заняття: студенти повинні продемонструвати розуміння основних понять, категорій та принципів наукових досліджень шляхом їх практичного застосування.

Практичне заняття №2. «Розв’язування проблемних ситуацій за допомогою системного підходу».
Мета заняття: створення моделі простої системи, ідентифікація її компонентів, взаємозв’язків та функцій; розглянути різні типи моделей (концептуальні, математичні) та їх застосування в різних галузях знань.

Практичне заняття №3. «Обробка та аналіз емпіричних даних».
Мета заняття: ознайомити студентів з різноманітними методами збору даних (анкетування, інтерв’ю, спостереження тощо) та навчити їх вибирати оптимальний метод для конкретного дослідження.

Практичне заняття №4. «Застосування теоретичних методів дослідження на практиці».
Мета заняття: розвинути у студентів вміння вибирати відповідні теоретичні методи для конкретних дослідницьких завдань, формулювати гіпотези, аналізувати теоретичну літературу та будувати логічні аргументи.

Практичне заняття №5. «Формулювання гіпотези та розробка методології дослідження».
Мета заняття: практичне заняття має допомогти студентам зрозуміти основні етапи наукового дослідження та підготуватися до виконання власного проєкту.

Практичне заняття №6. «Бізнес-модель стартапу: аналіз та розробка».
Мета заняття: ознайомити студентів з основними поняттями та термінами, пов’язаними зі стартапами; поглибити розуміння стартап-екосистеми та її учасників; проаналізувати успішні та невдалі кейси стартапів.

Практичне заняття №7. «Практикум з управління ризиками інновацій».
Мета заняття: розробити матрицю ризиків для конкретного інноваційного проєкту; провести кількісну та якісну оцінку ризиків; сформувати план заходів щодо управління ризиками.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Основні поняття, категорії та принципи наукових досліджень».
Лекція 2. «Системний підхід як напрям методології наукового пізнання».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Застосування наукового методу в дослідницькій роботі».
Мета заняття: студенти повинні продемонструвати розуміння основних понять, категорій та принципів наукових досліджень шляхом їх практичного застосування.

Практичне заняття №2. «Розв’язування проблемних ситуацій за допомогою системного підходу».
Мета заняття: створення моделі простої системи, ідентифікація її компонентів, взаємозв’язків та функцій. Розглянути різні типи моделей (концептуальні, математичні) та їх застосування в різних галузях знань.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно з встановленим розкладом.
Індивідуальна робота: не передбачена
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 4 індивідуальних контрольних завдання.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 5 балів.
Контрольне завдання 1. Оцінка за виконання – 12 балів. Термін надання – 5 тиждень.
Контрольне завдання 2. Оцінка за виконання – 13 балів. Термін надання – 7 тиждень.
Модульна контрольна робота 1. – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Контрольне завдання 3. Оцінка за виконання – 12 балів. Термін надання – 10 тиждень.
Контрольне завдання 4. Оцінка за виконання – 13 балів. Термін надання – 14 тиждень.
Модульна контрольна робота 2 – 25 балів (15 тиждень).
Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік, якій є результатом (підсумком) накопичування балів впродовж семестру. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.
Студент, якій отримав оцінку меншу за 60 балів має складати залік. До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 30 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовими) модулями дисципліни. Перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Для заочної форми здобуття освіти

Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів, бездоганне виконання практичного завдання на практичному занятті – 20 балів (усього дві роботи).
Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік, якій є результатом (підсумком) накопичування балів впродовж семестру. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.
Студент, якій отримав оцінку меншу за 60 балів має складати залік. До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 30 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовими) модулями дисципліни. Перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.