Кваліфікаційна робота

Випускна кваліфікаційна робота здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня – це самостійне та завершене наукове дослідження, у якому формулюються й обґрунтовуються наукові положення з елементами новітніх знань, що характеризують внутрішню єдність одержаних результатів, зроблених висновків і розроблених рекомендацій, які висуваються до практичного впровадження та публічного захисту і свідчать про можливість виконувати конкретні науковотеоретичні та прикладні завдання з врахуванням специфіки різних галузей науки та сфер професійної діяльності за профілем підготовки здобувача освітнього ступеня «магістр».
Кваліфікаційна робота проводиться на завершальному етапі здобуття другого (магістерського) освітнього рівня з автоматизації, комп’ютерно-інтегрованих технологій та робототехніки, підводить підсумки навчання студента для встановлення відповідності отриманих здобувачем вищої освіти результатів навчання, що характеризує набуття ним знань і навичок, необхідних для самостійної інженерної та наукової діяльності.
Метою випускної кваліфікаційної роботи є перевірка рівня підготовленості студентів до застосування системи теоретичних знань і практичних навичок здобутих у процесі всього періоду навчання.
Магістерська кваліфікаційна робота визначає загальноосвітню професійну зрілість випускника, його наукову і спеціальну підготовку, уміння діалектично мислити і творчо застосовувати одержані знання при розв’язанні практичних завдань. Якість і науковий рівень магістерської роботи являються свідченням про рівень науково-практичної підготовки фахівця з вибраного напряму.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
Виконання кваліфікаційної роботи за ОПП та ОНП «Інтелектуальні комп’ютерні системи управління» спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» передбачає закріплення навичок та вмінь проєктувати системи автоматизації на основі використання кіберфізичних систем, цифрових та мережевих технологій, робототехнічних та інтелектуальних мехатронних пристроїв, розробляти функціональну, організаційну, технічну та інформаційну структури систем автоматизації складними технологічними та організаційно-технічними об’єктами, розробляти програмно-технічні керуючі комплекси із застосовуванням мережевих та інформаційних технологій, промислових контролерів, мехатронних компонентів, робототехнічних пристроїв, засобів людиномашинного інтерфейсу та з урахуванням реальних технологічних умов та вимог до управління виробництвом.
Кваліфікаційна робота є важливою ланкою у системі опанування загальних та фахових компетенцій здобувачами вищої освіти на завершальному етапі їх навчання, оскільки являє собою дослідження, яке спрямоване продемонструвати здатність випускника розв’язувати складні задачі та проблеми автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій на основі досліджень та/або здійснення інновацій за невизначених умов і вимог.
Кваліфікаційна робота є документом, на підставі якого атестаційна (екзаменаційна) комісія визначає рівень підготовки здобувача і приймає рішення щодо присвоєння відповідної кваліфікації.
Мета кваліфікаційної роботи – поглиблення теоретичних знань та закріплення практичних навичок до комплексного розв’язання складних задач і проблем створення, вдосконалення, модернізації, експлуатації та супроводження систем автоматизації, їх компонентів, кіберфізичних систем, технологій цифрової трансформації, що стоять за завданнями Industry 4.0, сприяють процесу швидкої адаптації продукції та послуг підприємств та компаній, а також забезпечують перехід від фізичного світу до цифрового
Основними задачами виконання та захисту кваліфікаційної роботи здобувача вищої освіти другого (магістерського) рівня є:
• поглиблення, систематизація й інтеграція теоретичних знань і практичних навичок по напрямкові підготовки;
• застосування отриманих знань при розв'язку прикладних завдань в області автоматизації, комп'ютерно-інтегрованих технологій та робототехніки;
• стимулювання навичок самостійної аналітичної роботи;
• оволодіння сучасними методами наукового дослідження;
• придбання навичок публічної дискусії й захисту наукових ідей, пропозицій і рекомендацій;
• узагальнення категоріального і понятійного апарату та систематизація та переосмислення сучасних теоретико-методологічних підходів щодо теми дослідження на основі аналізу літературних джерел;
• застосування знань, умінь і апробація навичок проведення самостійної науково-дослідної роботи;
• набуття вміння науково обґрунтованого розв'язання поставленої задачі, розроблення практичних рекомендацій та економічне обґрунтування доцільності їх впровадження в конкретних умовах суб'єкту господарювання;
• визначення рівня оволодіння здобувачем сучасним інструментарієм виконання науково-дослідної роботи, зокрема методами розробки систем автоматизованого керування з застосування нейронних мереж, нечіткого та оптимального управління, основ проєктування кіберфізичних систем та виробництв;
• визначення рівня оволодіння здобувачем збирати необхідну інформацію, використовуючи науково-технічну літературу, бази даних та інші джерела, аналізувати і оцінювати її;
• перевірка ступеня підготовки здобувача до роботи за профілем обраної спеціальності.
Для захисту кваліфікаційної роботи на здобуття ступеня магістра за освітньо­науковою програмою рекомендується пройти апробацію результатів роботи здобувача освіти на конференціях різного рівня та/або публікацію у фахових виданнях.
Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій. Усі кваліфікаційні роботи здобувачів освіти проходять перевірку на унікальність та відсутність академічного плагіату і розміщуються в Електронному репозиторії кваліфікаційних робіт здобувачів освіти Університету.

ТЕМА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Головними етапами виконання кваліфікаційної роботи магістра є такі:
1. Вибір теми кваліфікаційної роботи та збір і опрацювання інформації з літературних, технічних та технологічних джерел, яка стосується поточного стану об’єкту дослідження згідно з обраною тематикою. Даний етап починається при проходженні науково-дослідицької або переддипломної практики.
2. Визначення структури та змісту кваліфікаційної роботи, її виконання.
3. Оформлення роботи згідно з вимогами.
4. Подання кваліфікаційної роботи на перевірку на плагіат, отримання відгуку керівника та рецензування.
5. Отримання допуску до захисту кваліфікаційної роботи.
Вибір теми кваліфікаційної роботи є першим відповідальним етапом підготовки роботи магістра, яке має важливе значення для її успішного виконання здобувачем вищої освіти. При виборі тем слід враховувати їхню наукову та практичну актуальність і перспективність. При цьому перевага надається темам, що пов’язані з науковими дослідженнями (в рамках держбюджетних тем) кафедри, потребами підприємства та практичних професійних інтересів магістра. Магістр має право пропонувати тему самостійно після її узгодження з консультантом, при цьому вона повинна вирішувати актуальні проблеми автоматизації, бути впровадженням до його практичної та/або наукової роботи, відповідати запланованими програмним результатам навчання згідно ОПП та ОНП «Інтелектуальні комп’ютерні системи управління» другого (магістерського) рівня підготовки за спеціальністю 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка».
Назва теми кваліфікаційної роботи повинна бути короткою та точною (як правило, до 10 слів), без скорочень, відповідати спеціальності, фокусу освітньої програми, суті вирішених задач.
Тема кваліфікаційної роботи має бути актуальною, відповідати сучасному стану науки і техніки, корелювати з науковими напрямами кафедри. Тематика кваліфікаційних робіт розробляється випускаючою кафедрою й затверджується наказом ректора. Тема кваліфікаційної роботи здобувача фіксується в завданні на розробку кваліфікаційної роботи.
Кваліфікаційна робота передбачає самостійне створення апаратного засобу, програмно-апаратного комплексу або програмного додатку із відповідною реалізацією, що пройшов через повний цикл розробки: аналіз вимог та існуючих рішень, визначення технологічних рішень, проєктування, розробку, моделювання та тестування. Програмно-апаратні рішення не обмежені конкретними технологічними рамками, підходами чи мовами програмування.
Робота повинна мати достатній рівень алгоритмічної та/або технічної складності: розроблений продукт має бути кінцевим та самодостатнім.
У кваліфікаційній роботі необхідно продемонструвати елементи дослідження спрямованого на предметну область із застосуванням розроблених рішень, або ефективність отриманих методів у вирішенні спеціалізованих прикладних задач.
Здобувач має право вибору теми кваліфікаційної роботи, представивши на кафедру необхідне обґрунтування доцільності її розробки.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Тема кваліфікаційної роботи здобувача фіксується в завданні на розробку кваліфікаційної роботи.
У завданні повинні бути відбиті наступні позиції:
• тема й виконавець кваліфікаційної роботи;
• спеціальність;
• вихідні дані до роботи;
• структура розрахунково-пояснювальної записки;
• перелік графічних документів;
• консультанти по роботі;
• календарний план виконання роботи й строк здачі закінченої роботи.
Завдання, підписане науковим керівником, консультантами й студентом, затверджується завідувачем кафедри.
При необхідності зміни теми кваліфікаційної роботи магістр подає на кафедру відповідну мотивовану заяву з візою наукового керівника на ім'я завідувача кафедри. У разі позитивного висновку готується проєкт відповідного наказу ректора. У разі відмови у задоволенні заяви здобувач зобов'язаний подати роботу за раніше затвердженою темою.
При отриманні теми та відповідно завдання магістр повинен з'ясувати у керівника усі питання щодо збору даних та виконанню додаткових завдань в період практики. Безпосереднє керівництво кваліфікаційною роботою здобувача здійснює науковий керівник.
Для керівництва окремими розділами випускної кваліфікаційної роботи можуть призначатися консультанти. Науковими керівниками й консультантами кваліфікаційних робіт магістрів повинні бути переважно професори й доценти.
До основних функцій керівника кваліфікаційної роботи магістра належать:
• надати допомогу здобувачеві у формулюванні теми кваліфікаційної роботи й розробці плану її виконання;
• консультувати здобувача при виборі методики проведення дослідження, доборі літератури й фактичного матеріалу;
• рекомендації щодо вибору літературних джерел: наукової та спеціальної літератури, необхідної для написання кваліфікаційної роботи;
• здійснювати систематичний контроль виконання кваліфікаційної роботи відповідно до розробленого плану;
• оцінювати якість виконання кваліфікаційної роботи і її відповідність вимогам у відгуку наукового керівника.
• поради щодо виконання, оформлення роботи, підготовки доповіді та графічних матеріалів;
• відгук (подання) на кваліфікаційну роботу магістра.
Керівник кваліфікаційної роботи звертає увагу здобувача на недоліки в роботі (стиль викладу, оформлення, зміст підрозділів тощо), але не виправляє їх самостійно.
Не допускається до захисту кваліфікаційна робота, яка не відповідає всім вимогам до кваліфікаційних робіт рівня «магістр», написана не за затвердженою темою, або має елементи плагіату.
Загальний обсяг кваліфікаційної роботи визначається тематикою та специфікою об’єкта дослідження та узгоджується з керівником роботи (приблизний обсяг основного тексту – 80 – 100 сторінок формату А4, до нього не входять: титульний аркуш; зміст; список використаних джерел, додатки).
Для систематизації та покращення рівня підготовки кваліфікаційної роботи магістр розробляє і погоджує з керівником детальну структуру роботи і процедуру її виконання, зміст підрозділів, графічної частини тощо.

СТРУКТУРА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Кваліфікаційна робота складається з текстової частини, додатків (за потреби) та графічної частини (за наявності в завданні на кваліфікаційну роботу).
Текстова частина кваліфікаційної роботи містить такі структурні елементи:
1. титульний аркуш;
2. анотація українською та англійською мовами;
3. зміст;
4. перелік умовних позначень (за потреби);
5. основна текстова частина роботи:
• вступ;
• розділи, які розкривають зміст кваліфікаційної роботи;
• загальні висновки;
6. список використаних джерел.

ФОРМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ
Текстова частина кваліфікаційної роботи виконується державною мовою з дотриманням вимог ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання».
Текст кваліфікаційної роботи магістра розміщується на сторінці книжкової орієнтації, яка обмежується полями: лівим – 25 мм, правим – 10 мм, верхнім та нижнім – 20 мм. Для великих таблиць і рисунків допускається альбомна орієнтація сторінок, на яких вони розміщені. Текст роботи друкується шрифтом Times New Roman, кеглем 14 з міжрядковим інтервалом 1,5.
При оформленні роботи не використовується підкреслений шрифт. Абзацний відступ має бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати 1,25 мм. Необхідно чітко дотримуватися структури роботи, яка докладно описана в попередньому розділі. Сторінки звіту нумерують наскрізно, охоплюючи додатки. Номери сторінок рукопису проставляють у верхньому полі аркуша праворуч, починаючи з третьої сторінки, дотримуючись наскрізної нумерації без пропусків і буквених доповнень. На сторінках (титульний лист) і (завдання) номер сторінки не ставиться. Листи «ЗМІСТ» та додатки включаються в наскрізну нумерацію сторінок. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок всіх розділів та підрозділів роботи. Обов’язково формувати зміст автоматично засобами MS Word.
У тексті кваліфікаційної роботи необхідно дотримуватись єдиної термінології, логічної послідовності викладання матеріалу, чіткості і конкретності викладання теоретичних і практичних результатів роботи, обґрунтованості висновків і рекомендацій.
Текст кваліфікаційної роботи не повинен бути перевантаженим несуттєвою інформацією, описом загальновідомих даних, виведенням формул тощо. Наведені твердження або підґрунтя для будь­яких стверджень потрібно доповнювати посиланням на джерела, з яких запозичена інформації.
Текст кваліфікаційної роботи викладається з використанням безособової форми (наприклад, «обчислюємо», «знаходимо») у відповідному відмінку й часі.

ФОРМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ДОДАТКІВ
У додатки розрахунково-пояснювальної записки рекомендується виносити інформацію, що має довідкове або другорядне значення, але необхідну для повнішого висвітлення теми ВКР, або поміщати окремі матеріали (роздруківки програм тощо) для зручності роботи з текстом розрахунково-пояснювальної записки.
Додатками можуть бути математичні формули, номограми, допоміжні обчислення та розрахунки, описи алгоритмів та програм, технічні характеристики різних пристроїв, специфікації, схеми, рисунки тощо. Допускається використовувати як додатки конструкторські документи. Програми розташовуються як посилання на них у тексті документа. Обсяг програм не лімітується.
Кожний додаток повинен починатися з нового аркуша із зазначенням нагорі праворуч сторінки слова «Додаток» та його позначення, а під ним у дужках для обов'язкового додатка пишуть слово «обов'язкове», а для інформаційного – «рекомендоване» або «довідкове». Додаток повинен мати змістовий заголовок, який записується симетрично щодо тексту з великої літери окремим рядком. Додатки позначають великими літерами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Якщо в документі є тільки один додаток, він називається «Додаток А». Додатки можуть бути позначені буквами латинського алфавіту, за винятком букв I і O. У разі повного використання букв українського та латинського алфавітів допускається позначення додатків арабськими цифрами.
Усі додатки повинні бути перераховані у змісті документа із зазначенням їх номерів та заголовків. Посилання на додатки в тексті роботи співпадають з послідовністю написання додатків, їх нумерацією. Тобто, вказівку на яке з додатків з'явилося в роботі першим, то додаток і очолюватиме розділ додатків, а другим стане додаток, вказівка на який в авторській роботі була другою.
До додатків не включають:
• матеріали, які є основним результатом виконання кваліфікаційної роботи та виносяться на захист, наприклад, коди програм, конструкторські та технологічні документи, креслення,схеми, малюнки іт.п. – такіматеріаливключаютьдо текстової абографічної частини кваліфікаційної роботи;
• копії публікацій, в яких здобувач є автором/співавтором (такі публікації включають до списку використаних джерел через відповідне посилання у тексті кваліфікаційної роботи)

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ІЛЮСТРАТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ

Ілюстративний матеріал готується здобувачем освіти для представлення основних положень кваліфікаційної роботи під час її захисту орієнтовно на 14–16 слайдах. Презентацію зазвичай створюють у програмі Microsoft Power Point, хоча є інші засоби. Наприклад: Google Slides, Apple Keynote, LibreOffice Impress.
Слайд є допоміжним засобом під час усного виступу. На слайди можуть виноситись такі елементи:
• математичні моделі або формули розрахунків;
• графіки, діаграми, таблиці, схеми, тематичні карти­схеми;
• види технологічного обладнання;
• короткі текстові пояснення (до 20 % від загального об’єму ілюстративного матеріалу).
Розмір шрифту, який рекомендується використовувати при підготовці ілюстративних матеріалів, повинен бути не менш ніж 18 пт.
Слайд повинен мати заголовок, написаний без переносів і крапки в кінці. Нумерація слайдів здійснюється у правому верхньому куті в порядку їх згадування у доповіді.
Для подання ілюстративних матеріалів рекомендується така структура:
• перший слайд: тема, автор, керівник кваліфікаційної роботи;
• другий слайд: мета та задачі кваліфікаційної роботи;
• третій слайд: предмет та об'єкт кваліфікаційної роботи;
• решта слайдів: ілюстрація результатів кваліфікаційної роботи;
• останній слайд – загальні висновки кваліфікаційної роботи.

ВИМОГИ ДО ОРИГІНАЛУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Під час здійснення атестації здобувача освіти в Університеті використовується оригінал кваліфікаційної роботи у електронному вигляді.
Оригіналом електронного документа відповідно до чинного законодавства вважається його електронний примірник з електронним підписом автора, що базується на кваліфікованомусертифікаті електронного підпису. У виключних випадках, якщо накладання електронного підпису здобувача освіти неможливо, а авторство кваліфікаційної роботи не викликає сумнівів, за розпорядженням ректора на кваліфікаційну роботу замість підпису автора може бути накладено електронний підпис­печатку Університету.
Без накладеного електронного підпису кваліфікаційна робота у електронному вигляді не є оригіналом і не може бути використана при здійсненні атестації.
Оригінал кваліфікаційної роботи у електронному вигляді створюється у формі комп’ютерного файлу (далі – файл) у форматі PDF/A – стандартизованому форматі ISO (Міжнародної організації зі стандартизації), що підтримує архівування документів в електронному вигляді для майбутнього використання. Такі документи можуть бути відкриті будь­яким програмним забезпеченням або операційною системою без втрати форматування, кольору, гіпертексту та шрифтів.
Текстова частина кваліфікаційної роботи повинна мати текстовий шар та не може містити тексту та/або таблиць у вигляді зображень.
Після завершення виконання кваліфікаційної роботи здобувач освіти:
• формує в електронному вигляді комп’ютерний файл з кваліфікаційною роботою у форматі PDF/A з текстовим шаром за інструкцією;
• накладає на файл власний електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті за інструкцією;
• передає файл з кваліфікаційною роботою керівникові роботи.

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Керівник кваліфікаційної роботи отримує від здобувача освіти оригінал кваліфікаційної роботи в електронному вигляди та перевіряє, що файл:
• містить завершену кваліфікаційну роботу повністю (з додатками та графічною частиною, якщо їх наявність передбачена) сформовано у форматі PDF/A з текстовим шаром;
• має накладений електронний підпис здобувача освіти.
За умови виконання зазначених вимог керівник направляє кваліфікаційну роботу для перевірки на унікальність та відсутність академічного плагіату відповідальній особі випускової кафедри (далі – відповідальна особа з антиплагіату).
Відповідальна особа з антиплагіату за допомогою технічних засобів:
• перевіряє основну текстову частину кваліфікаційної роботи на унікальність та відсутність академічного плагіату;
• за результатами перевірки основної текстової частини кваліфікаційної роботи формує звіт подібності та передає його керівникові кваліфікаційної роботи.
Кваліфікаційна робота проходить попередній захист на випусковій кафедрі, який має на меті встановити факт готовності роботи і здобувача освіти до захисту.
Попередній захист кваліфікаційної роботи проводиться на засіданні комісії, склад і терміни роботи якої встановлюється розпорядженням завідувача випускової кафедри.
Комісія з попереднього захисту кваліфікаційних робіт у присутності керівника роботи, який надає комісії кваліфікаційну роботу та звіт подібності:
• аналізує звіт подібності за результатами перевірки основної текстової частини кваліфікаційної роботи на унікальністьта відсутністьакадемічного плагіату та робитьвисновок щодо відповідності роботи нормам академічної доброчесності;
• спілкується зі здобувачем освіти щодо кваліфікаційної роботи;
• аналізує відповідність кваліфікаційної роботи встановленим вимогам щодо її змісту та структури;
• здійснює нормоконтроль кваліфікаційної роботи.
За результатами попереднього захисту кваліфікаційної роботи комісія приймає одне з таких рішень:
• про готовність роботи до захисту та надання дозволу на її завантаження до РКР;
• про необхідність доопрацювання роботи (окремих розділів текстової або графічної частини, додаткових матеріалів, коригування посилань, цитувань тощо) та визначає терміни повторного розгляду роботи;
• про недопущення кваліфікаційної роботи до захисту (якщо робота маєсуттєві недоліки або комісією встановлено факт академічного плагіату).
Після отримання позитивного висновку комісії з попереднього захисту, керівник кваліфікаційної роботи повинен завантажити кваліфікаційну роботу до РКР не пізніше, ніж за три робочі дні до дати її захисту, відповідно до інструкції.
На кваліфікаційну роботу, розміщену в РКР, надається не менше, ніж одна рецензія, яка підписується науково­педагогічним працівником Університету або іншого закладу вищої освіти, або працівником іншої установи, організації, підприємства, який є фахівцем відповідного профілю.
Рецензія складається із зазначенням:
• посилання на кваліфікаційну роботу в РКР (не допускається дописувати «від руки»);
• відповідності кваліфікаційної роботи затвердженій темі та завданню;
• повноти розкриття змісту кваліфікаційної роботи та поставлених в ній задач;
• недоліків та зауважень до кваліфікаційної роботи;
• рекомендованоїоцінки кваліфікаційноїроботи зачотирибальною шкалою(«відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та висновку про можливість присудження здобувачу відповідного ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації.
Рецензія має бути надана здобувачем освіти керівнику кваліфікаційної роботи, який передає її на випускову кафедру не пізніше ніж за день до встановленого терміну захисту кваліфікаційної роботи в ЕК.
Негативна оцінка, яка може бути висловлена в рецензії, не є підставою для недопущення роботи до захисту в ЕК.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Кваліфікаційна робота є самостійним теоретико-прикладним науковим дослідженням здобувача вищої освіти, що виконується ним на завершальному етапі здобуття повної вищої освіти, що засвідчує професійну зрілість здобувача, виявити його загальнонаукову, загальнотеоретичну та спеціальну підготовку, уміння застосовувати здобуті знання для розв’язання конкретних наукових та практичних завдань і, відповідно, готовність до самостійної професійної діяльності.
При виставлянні підсумкової оцінки враховується попередні оцінки, виставлені науковим керівником і рецензентом. Підсумкова оцінка може не збігатися з попередніми оцінками роботи.
Підсумкову оцінку кваліфікаційної роботи магістра дає атестаційна (екзаменаційна) комісія, призначена приказом ректора, з спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка», яка враховує такі чинники:
1. Достатній науково-теоретичний рівень розробки проблеми.
2. Актуальність проведеного дослідження.
3. Зв'язок теоретичних положень, розглянутих у роботі, із практикою.
4. Наявність елементів самостійної наукової творчості:
5. Використання оригінальних джерел аналітичного й статистичного характеру.
6. Збалансована комбінація кількісних і якісних методів аналізу.
7. Повнота розв'язку поставлених у роботі завдань.
8. Грамотність і логічність у викладі матеріалу.
9. Якість оформлення роботи.
Атестаційна (екзаменаційна) комісія оцінює всі етапи захисту:
• презентацію результатів роботи;
• розуміння питань, що задаються членами комісії, і якість відповідей на запитання;
• уміння вести наукову дискусію;
• кваліфікацію й загальний рівень розуміння дослідженої проблеми, продемонстровані здобувачем у процесі захисту;
• загальний рівень культури спілкування з аудиторією.
Критерії оцінювання кваліфікаційної роботи та її захисту наведені у таблиці. Роботи, за якими визначено, що вони виконані без дотримання вимог академічної доброчесності, не оцінюються і до захисту не допускаються.