Методи та засоби наукових досліджень в інженерії програмного забезпечення
Мета вивчення дисципліни:
набуття здобувачами знань основ сучасної методології науки, понять та визначень методів та технологій наукових досліджень у галузі, системи організації науково-дослідницької діяльності для проведення наукових досліджень, виконання наукових та навчальних робіт в галузі інженерії програмного забезпечення.
Практичне значення та використання отриманих знань:
здобувачі ознайомлюються: з нормативними документами з організації вищої освіти в Україні, отримують стислі теоретичні відомості, необхідні для виконання конкретних практичних завдань за темою власних наукових досліджень (накопичення, систематизація та аналіз фактичного матеріалу за темою наукових досліджень; визначення концептуального змісту наукового дослідження); набувають досвіду організації своєї науково-дослідницької роботи, використання методів наукового пізнання, застосування логічних законів і правил для самостійного виконання наукових досліджень у галузі інженерії програмного забезпечення.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Наукові дослідження як форма розвитку науки».
Лекція 2. «Наукові дослідження як складова освітнього процесу».
Лекція 3. «Методологія та методи наукових досліджень».
Лекція 4. «Форми та результати наукових досліджень».
Лекція 5. «Типологія наукових досліджень в іт-галузі: фундаментальний та прикладний аспекти».
Лекція 6. «Академічна доброчесність та етика в наукових дослідженнях».
Лекція 7. «Винахідницька діяльність в галузі ІТ».
Лекція 8. «Пошук, накопичення та обробка наукової інформації».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Наукові дослідження як форма розвитку науки».
Мета заняття: Закріплення розуміння значення ролі науки в різних аспектах людської діяльності. Розуміння та пояснення її як системи наукових знань.
Практичне заняття №2. «Тема. Роль компетентностей та результатів навчання у формуванні сучасного ІТ-фахівця».
Мета заняття: Розрізняти поняття «компетентності" та «результати навчання". Знати їхню значимість в описі освітньої програми. Розуміти важливість долучення здобувачів до формування освітніх програм».
Практичне заняття №3. «Методологія та методи наукових досліджень».
Мета заняття: Розуміти відмінності між методами та методологією. Знати відмінності парадигм програмування та пояснювати їх.
Практичне заняття №4. «Форми та результати наукових досліджень».
Мета заняття: Розрізняти прикладні та фундаментальні дослідження. Вміти формулювати їх завдання та мету відповідно до теми дослідження.
Практичне заняття №5. «Академічні роботи здобувачів».
Мета заняття: Опанування термінологією, що використовується при формуванні теми, мети та завдань роботи. Знати визначення «наукової проблеми», пояснювати формулювання обєкта та предмета роботи в залежності від теми та мети роботи.
Практичне заняття №6. «Плагіат як основний вид порушення академічної доброчесності».
Мета заняття: Сформувати стійкі поняття щодо важливості дотримання принципів академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу. Розуміти наслідки їхніх порушень
Практичне заняття №7. «Накопичення та аналіз інформації в науково-дослідних роботах здобувачів».
Мета заняття: Опрацювати стратегії та інструменти для оптимізації та систематизації обробки та групування інформації з бібліографічних джерел.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Наукові дослідження як форма розвитку науки». «Наукові дослідження як складова освітнього процесу». «Методологія та методи наукових досліджень». «Форми та результати наукових досліджень».
Лекція 2. «Типологія наукових досліджень в іт-галузі: фундаментальний та прикладний аспекти». «Академічна доброчесність та етика в наукових дослідженнях». «Винахідницька діяльність в галузі ІТ». «Пошук, накопичення та обробка наукової інформації».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Наукові дослідження як форма розвитку науки. Методологія та методи наукових досліджень. Форми та результати наукових досліджень. Накопичення та аналіз інформації в науково-дослідних роботах здобувачів.».
Мета заняття: Розрізняти прикладні та фундаментальні дослідження. Вміти формулювати їх завдання та мету відповідно до теми дослідження Знати структуру наукових текстів, розуміти послідовність виконання пошукових та аналітичних оглядів. Сформувати стійкі поняття щодо важливості дотримання принципів академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу. Розуміти наслідки їхніх порушень.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить відповіді на 7 теоретичних питань та 3 практичних завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 1 сторінка машинописного тексту. Текст відповіді виконується самостійно, з посиланнями на використані джерела.
Практичне завдання 1 полягає в представленні стандартів спеціальності F2 та описі їх застосувань. Практичне завдання №2 полягає в формулюванні мети, предмета, об’єкта роботи та задач до неї. Практичне завдання №3 полягає представленні прикладів оформлення посилань.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
7. Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 6-ти поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово (або тестів) і полягають закріпленні теоретичних положень, викладених в текстах лекційних занять та відповідно до мети та завдань практичних (семінарських) занять. Бездоганне виконання індивідуального поточного завдання у 8 балів кожне;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 26 балів.
Підсумковий контроль – залік.
Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Максимальна оцінка, яка дозволяє отримати результат: «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
1) Виконання письмового завдання на практичному занятті. Бездоганне виконання індивідуального письмового завдання 10 балів;
2) захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 40 балів.
Підсумковий контроль – залік. Студенти допускаються до заліку за умови поданої контрольної роботи. Залікова оцінка складається з оцінки за виконане завдання на практичному занятті, виконану контрольну роботу та оцінки, отриманої при її захисті.
Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Максимальна оцінка, яка дозволяє отримати результат: «зараховано» – 60 балів.
ПРН01 Знати і застосовувати сучасні професійні стандарти і інші нормативно-правові документи з інженерії програмного забезпечення
ПРН04 Виявляти інформаційні потреби і класифікувати дані для проєктування програмного забезпечення
ПРН06 Розробляти і оцінювати стратегії проєктування програмних засобів; обґрунтовувати, аналізувати і оцінювати варіанти проєктних рішень з точки зору якості кінцевого програмного продукту, ресурсних обмежень та інших факторів.
ПРН14 Прогнозувати розвиток програмних систем та інформаційних технологій.
ПРН16 Планувати, організовувати та здійснювати тестування, верифікацію та валідацію програмного забезпечення.
ПРН17 Збирати, аналізувати, оцінювати необхідну для розв’язання наукових і прикладних задач інформацію, використовуючи науково-технічну літературу, бази даних та інші джерела.