Діагностика в соціальній роботі

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни: ознайомити майбутніх фахівців соціальної роботи з основними тестовими методиками, що активно використовуються у соціальній роботі з різними категоріями населення, враховуючи техніку проведення психодіагностичного дослідження та етичні принципи діяльності. 
Завдання дисципліни: сформувати вміння і навички використання психодіагностики як наукової системи, побудованої на вивченні методів розпізнавання та виміру індивідуально-психологічних особливостей людини; сприяти процесу орієнтації здобувачів на встановлення індивідуального діагнозу і прогнозу розвитку визначених особистісних якостей, розкриттю природи психіки, свідомості, особистості та діяльності; сформувати вміння і навички розуміння специфічності методик та використання тестів як діагностичного способу оцінки особистості. 

Основні результати навчання

Здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з різних джерел для розв’язування професійних завдань і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами.
Теоретично аргументувати шляхи подолання проблем та складних життєвих обставин, обирати ефективні методи їх вирішення, передбачати наслідки. 
Використовувати спеціалізоване програмне забезпечення у ході розв’язання професійних завдань. 
Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички у ході надання соціальної допомоги. 
Конструювати процес та результат соціальної роботи в межах поставлених завдань, використовувати кількісні та якісні показники, коригувати план роботи відповідно до результатів оцінки.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації; Е – екзамен – підсумковий контроль здійснюється у формі усного екзамену.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень 
Л1. Діагностика в соціальній роботі як наука і як практична діяльність.
ПЗ1. Предмет, завдання та методи психодіагностики. 
СРС. К.

2 тиждень
  Л2. Історія психодіагностики.
ПЗ2. Загальні етичні принципи психодіагностичного дослідження. 
СРС. К.

3 тиждень
Л3. Психодіагностичний процес.
ПЗ3. Психологічний діагноз.
СРС. К.

4 тиждень
Л4. Тест як основний інструмент психодіагностики.
ПЗ4. Переваги та недоліки комп’ютеризованих методик.
СРС. К.

5 тиждень
Л5. Проективні техніки.
ПЗ5. Робота з проективними техніками.
СРС. К.

6 тиждень
Л6. Психодіагностика особистості та індивідуальності (темперамент, характер).
ПЗ6. Діагностика індивідуальних особливостей людини.
СРС. К.

7 тиждень
Л7. Психодіагностика здібностей. Вимір інтелекту.
ПЗ7. Тест креативності Вільямса.
СРС. К.

8 тиждень
Л8. Психодіагностика мотивації.
ПЗ8. Методика СПА та методика Дж.Роттера «Локус контроля».
МКР1. СРС. К.

9 тиждень 
Л9. Психодіагностика міжособистісних відносин.
ПЗ9. Методика міжособистісних відносин Т. Лірі.
СРС. К.

10 тиждень
Л10. Психодіагностика у масовому психологічному дослідженні.
ПЗ10. Психологічна діагностика у родині.
СРС. К.

11 тиждень
Л11. Напрямки кількісного та якісного аналізу даних.
ПЗ11. Психологічна діагностика у навчанні.
СРС. К.

12 тиждень
Л12. Математичні методи психологічного дослідження.
ПЗ12. Психологічна діагностика у професійному становленні.
СРС. К. 

13 тиждень
Л13. Технології створення та адаптації методик.
ПЗ13. Підготовка до проведення масового психологічного дослідження.
СРС. К. 

14 тиждень
Л14. Стандартизація тесту. 
ПЗ14. Методи первинної обробки даних.
СРС. К.

15 тиждень
Л15. Визначення валідності та надійності тесту.
ПЗ15. Методи вторинної обробки даних.
МКР2. СРС. К.

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: підготовка до лекційних занять – 15 годин; підготовка до практичних занять – 30 годин; підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та проводять психодіагностичне дослідження. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за її бездоганне виконання становить 20 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини та практичної частини. Кількість тестових запитань у першому та другому модульному контролі – 25. Теоретичних питань 5, які оцінюються в 1,5 бала кожне. Тестових завдань 20 і вони оцінюються в 1 та 0,5 балів. Накопичувальна частина дисципліни складається з суми балів, отриманих слухачем за результатами поточного контролю, підготовки до практичних занять і проведення психодіагностичного дослідження. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ПЗ1. Оцінка за виконання – 2 балів (1 тиждень).
ПЗ2. Оцінка за виконання – 2 балів (2 тиждень).
ПЗ3. Оцінка за виконання – 3 балів (3 тиждень).
ПЗ4. Оцінка за виконання – 3 балів (4 тиждень).
ПЗ5. Оцінка за виконання – 5 балів (5 тиждень).
ПЗ6. Оцінка за виконання – 5 балів (6 тиждень).
ПЗ7. Оцінка за виконання – 5 балів (7 тиждень).
ПЗ8. Оцінка за виконання – 5 балів (8 тиждень).
МКР1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ9. Оцінка за виконання – 5 балів (9 тиждень).
ПЗ10. Оцінка за виконання – 5 балів (10 тиждень).
ПЗ11. Оцінка за виконання – 5 балів (11 тиждень).
ПЗ12. Оцінка за виконання – 5 балів (12 тиждень).
ПЗ13. Оцінка за виконання – 5 балів (13 тиждень).
ПЗ14. Оцінка за виконання – 2,5 балів (14 тиждень).
ПЗ15. Оцінка за виконання – 2,5 балів (15 тиждень).
МКР2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини, що складається у вигляді звіту або презентації результатів дослідження. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. Бали розподіляються наступним чином: 40 балів – теоретична частина та 60 балів – практична. За бездоганну відповідь на кожне теоретичне питання здобувач отримує 20 балів. При цьому відповідь є бездоганною, якщо здобувач повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, обґрунтував висновки, навів визначення, приклади, проілюстрував відповідь необхідною і достатньою кількістю записів. Якщо здобувачем наведено лише коротке формулювання поняття/твердження, він отримує 10 балів. Якщо разом з формулюванням наведені приклади використання поняття/твердження для рішення відповідних завдань, здобувач отримує 15 балів. За бездоганне виконання завдання практичної частини здобувач отримує – 60 балів. При цьому виконання практичного завдання вважається бездоганним, якщо отримана правильна кількісна відповідь на поставлене питання чи наведено обґрунтований доказ запропонованого твердження, висновку, властивості, тощо. Екзамен вважається не складеним, якщо здобувач  отримав незадовільну оцінку.

Умови допуску до підсумкового контролю

До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання іспитів організується за встановленим методичним відділом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи, питань. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій.

Всі види домашніх завдань та завдань практичних занять, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0». 

Відсутність здобувача під час складання іспиту відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання модулів, іспиту - за встановленим деканатом розкладом.
 
Під час Л, ПЗ, МКР, І здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та іспиту з дисципліни.