Сучасні теорії економіко-математичного моделювання в умовах ризику і невизначеності

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

виробити у майбутніх докторів філософії (PhD)  формування комплексу знань з методології, методики та інструментарію побудови економічних моделей та методів моделювання економічних систем та процесів в умовах ризику та невизначеності.  

Завдання дисципліни:

сформувати комплексне уявлення про наукову діяльність у сфері моделювання складних економічних систем; 

засвоїти сучасні теоріі економіко-математичного моделювання в умовах ризику та невизначеності; 

усвідомити специфіку моделювання економічних процесів і ризикових ситуацій; 

вивчити методологію якісної та кількісної оцінки складних динамічних економічних систем в умовах ризику та невизначеності та вміти виконувати аналіз кількісних закономірностей розвитку наукових проектів; 

набути практичних навичок моделювання  й аналізу економічних об’єктів і процесів в умовах ризику та невизначеності.

Основні результати навчання

вміти розробляти та презентувати обґрунтований план досліджень у відповідності до наукового напрямку; знати основні концепції та розуміти теоретичні та практичні проблеми в сучасному науковому напрямку досліджень; знати праці провідних вчених, наукові школи та фундаментальні праці у галузі дослідження;  сучасний парадигмальний контекст еволюції світової економічної науки, зокрема в обраній спеціальній області; вміти здійснювати моніторинг наукових джерел, одержувати і поглиблювати грунтовні знання зі спеціальності та предметної області дослідження; вміти формулювати наукову проблему, мету та загальну методологічну базу власного наукового дослідження, усвідомлювати його актуальність та практичне значення для розвитку галузі науки, соціально-економічних процесів та явищ; володіти методами логіко-змістовного моделювання, вміти будувати схеми причинно-наслідкових зв’язків управлінських рішень та подій;  аналізувати сучасні тенденції та проблеми систем різного рівня; ініціювати оригінальне інноваційне рішення, спрямоване на розв’язання конкретної проблеми предметної області дослідження або управління; усвідомлювати відповідальність за його новизну та наслідки реалізації.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття;  ЛР – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – самостійні контрольні роботи; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень

Л1. Основні структурні елементи економічних систем
ЛР1. Основні принципи моделювання. 
СРЗ. К.

2 тиждень 

Л2. Принципи моделювання
СРЗ. К. 

3 тиждень

Л3. Моделі виробничої діяльности підприємства
ЛР2. Виробничі функції (ВФ). Показники використання ресурсів.   
СРЗ. К.

4 тиждень

Л4. Оптимізаційні моделі підприємства
СРЗ. К.

5 тиждень

Л5. Приклади лінійних моделей
ЛР3. Оптимізаційні моделі. 
СРЗ. К.

6 тиждень

Л6. Особливості моделювання в інвестиційному проектуванні  
СРЗ. К.
КР1. На прикладі конкретної задачі продемонструвати можливість кількісної оцінки підприємницького ризику за допомогою методів математичної статистики

7 тиждень

Л7. Моделі управління запасами
ЛР4. Моделювання динамічних моделей вигідності інвестиційних проектів. 
СРЗ. К. 

8 тиждень

Л 8. Якісна оцінка ризику
МКР1. СРЗ. К. 

9 тиждень

Л9. Моделювання ризикових ситуацій для обгрунтування рішень в умовах невизначенності
ЛР5. Критерії песимізму та оптимізму 
СРЗ. К. 

10 тиждень

Л10. Кількісні методи оцінки ризиків
СРЗ. К.

11 тиждень

Л11. Керування ризиком
ЛР6. Засоби впливу на ризик
СРЗ. К.
                          
12 тиждень

Л12. Методи впливу на ризик
СРЗ. К.

13 тиждень

Л13. Стратегічні ігри
ЛР7. Вибір раціональної стратегії прийняття рішення за допомогою стратегічних ігор
КР2. Зробити пошук оптимальних рішень за допомогою критеріїв песимізму і оптимізму на конкретном прикладі
СРЗ. К. КР2

14 тиждень

Л14. Статистичні ігри
СРЗ. К. 

15 тиждень

Л15. Критерії песимізму та оптимізму
ЛР8. Прийняття управлінських рішень  за допомогою статистичних ігор. 
МКР2. СРЗ. К.

Індивідуальна робота: не передбачено

Самостійна робота

Самостійна робота складає 74 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) самостійне опрацювання теоретичного матеріалу – 9 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – 16 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
4) підготовка до КР – 19 годин. 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять та виконують 2 модульні контрольні роботи та дві контрольні роботи (опитування).
Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (1 запитання) та лабораторної частини (1 задача). Відповідь на теоретичне питання оцінюється максимум 15 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 15 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

ЛР1. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 1 тиждень.
ЛР2. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
ЛР3. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
ЛР4. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7 тиждень.
МКР1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
КР 1. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 6 тиждень.

Семестровий модуль № 2

ЛР5. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 9 тиждень.
ЛР6. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 11 тиждень.
ЛР7. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
ЛР8. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МКР2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).
КР 2. Оцінка за виконання –5 балів. Термін надання – 13 тиждень.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим відділом здобувачури розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю, з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.