Телекомунікаційні системи та мережі

Мета дисципліни – є формування у студентів знань з методології проектування пристроїв виявлення та вимірювання параметрів сигналів, вибору типу і параметрів внутрішньо імпульсної модуляції сигналів та енергетичного розрахунку радіоелектронних систем.
Завдання дисципліни: – опанування знаннями в галузі принципів обробки сигналів та основ проектування радіоелектронних систем. Вивчення фундаментальних принципів та методів, що лежать в основі проектування радіоелектронних систем. Формування у студентів вмінь самостійно застосовувати отримані при вивченні дисципліни знання і навички для розв'язання типових задач проектування та дослідження радіоелектронних систем. Підготовка студентів до виконання дипломних проектів і кваліфікаційних робіт, тематика яких зв'язана із дослідженням та проектуванням радіоелектронних систем.

Основні результати навчання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
вміти застосовувати базові знання основних нормативно-правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій .
вміти застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності.
вміти брати участь у створенні прикладного програмного забезпечення для елементів (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем, тощо.
вміти проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізувати існуючі) елементи (модулі, блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення тощо.
вміти використовувати системи моделювання та автоматизації схемотехнічного проектування для розроблення елементів, вузлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем.
вміти знаходити, оцінювати і використовувати інформацію з різних джерел, необхідну для розв’язання професійних завдань, включаючи відтворення інформації через електронний пошук;
застосовувати розуміння теорії стохастичних процесів, методи статистичної обробки та аналізу даних при розв'язанні професійних завдань.
застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності.
вміти діагностувати стан обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо.
мати здатність до розробки та налагоджування системного та прикладного програмного забезпечення для засобів та пристроїв телекомунікацій, інфокомунікаційних систем та мереж, радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення, розподілених сервісних платформ тощо.
аналізувати, аргументувати, приймати рішення при розв’язанні спеціалізованих задач та практичних проблем телекомунікацій та радіотехніки, які характеризуються комплексністю та неповною визначеністю умов.
пояснювати результати, отримані в результаті проведення вимірювань, в термінах їх значущості та пов’язувати їх з відповідною теорією.
грамотне застосовувати термінологію галузі телекомунікацій та радіотехніки.
мати розуміння основ метрології та стандартизації у галузі телекомунікацій та радіотехніки у професійній діяльності.
мати розуміння та дотримання вітчизняних і міжнародних нормативних документів з питань розроблення, впровадження та технічної експлуатації інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних і радіотехнічних систем.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л 1. Класифікація радіоелектронних систем та фізичні основи виявлення сигналів і визначення їх параметрів.
Л 2. Функція правдоподібності та критерії виявлення.
ЛЗ 1. Якісні показники оптимальних приймачів виявлення.
СРЗ. К.

2 тиждень
Л 3. Виявлення сигнала з повністю відомими параметрами.
ЛЗ 1. Якісні показники оптимальних приймачів виявлення.
СРЗ. К

3 тиждень
Л 4. Виявлення сигнала з невідомими параметрами
Л 5. Виявлення пачкових сигналів
ЛЗ 2. Дослідження властивостей фазоманіпульованого сигнала.
СРЗ. К

4 тиждень
Л 6. Властивості складних сигналів
ЛЗ 2. Дослідження властивостей фазоманіпульованого сигнала. 
СРЗ. К

5 тиждень
Л 7. Функція невизначеності сигнала та розділення сигналів.
Л 8. Оцінка випадкових параметрів сигнала
ЛЗ 2. Дослідження властивостей фазоманіпульованого сигнала.
СРЗ. К.

6 тиждень
Л 9. Оцінка невипадкових параметрів сигнала
ЛЗ 3. Дослідження властивостей сигнала з лінійною частотною модуляцією.
СРЗ. К

7 тиждень
Л 10. Амплітудний метод вимірювання віддалі
Л 11. Частотний метод вимірювання віддалі
ЛЗ 3. Дослідження властивостей сигнала з лінійною частотною модуляцією.
СРЗ. К

8 тиждень
Л 12. Фазовий метод вимірювання віддалі
ЛЗ 4. Дослідження точності визначення віддалі фазовим методом.
СРЗ. К

9 тиждень
Л 13. Амплітудні методи вимірювання напрямку.
Л 14. Фазовий метод вимірювання напрямку та метод вимірювання радіальної швидкості.
ЛЗ 4. Дослідження точності визначення віддалі фазовим методом.
СРЗ. К.

10 тиждень
Л 15. Віддаль дії радіоелектронних систем у вільному просторі.
ЛЗ 4. Дослідження точності визначення віддалі фазовим методом.
СРЗ. К

11 тиждень
Л 16. Вплив реальних умов розповсюдження радіохвиль на віддаль дії радіоелектронних систем.
Л 17. Радіолокаційні об’єкти
ЛЗ 5. Дослідження точності визначення напрямку методом порівняння.
МКР №1
СРЗ. К

12 тиждень
МКР
Індивідуальна робота – Курсова робота.

Метою курсової роботи (КР) є закріплення та поглиблення знань з властивостей радіоелектронних систем вимірювання віддалі на прикладі розрахунку внутрішніх параметрів вимірювача малих відстаней за допомогою частотного методу вимірювання, побудови його  та оцінювання можливості його реалізації на сучасній елементній базі.
Індивідуальні теми, що надаються студентам, присвячені: обранню метода вимірювання віддалі, оцінці його недоліків та переваг, оцінюванню впливу завад, дискретності імпульсів, що рахують віддаль, нестабільності частоти імпульсі, що рахують віддаль на загальну похибку вимірювання відстані.
Типове завдання на КР.
Завдання, що надається здобувачу містить значення відстані що необхідно оцінити, абсолютну похибку вимірювання відстані, ефективну площину віддзеркалення цілі. Необхідно, виходячи з заданої віддалі розрахувати девіацію частоти зондуючого сигналу, з урахуванням похибки вимірювання розрахувати потужність зондуючого сигналу, частоту та нестабільність частоти опорного генератора. Визнати вимоги до елементної бази передавача.
Тематичний план виконання КР:
- видача завдання – 2-й тиждень;
- розрахунок девіації частоти  – 3-й тиждень;
- розрахунок складових похибки відстані та їх зв'язок з параметрами вимірювача – 7-й тиждень;
- визначення параметрів вимірювача – 9-й тиждень;
- оформлення КР та здача його на перевірку – 10-й тиждень;

Самостійна робота

Самостійна робота складає 79 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 25 годин;
3) підготовка до лабораторних занять – 14 годин;
4) підготовка до заліку – 20 годин;
5) виконання РГР – 20 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують КР та 1 модульні контрольні роботи.
Модульна контрольна робота №1 виконуються у формі письмової роботи з використанням контрольних запитань. Максимальна оцінка за її бездоганне виконання становить 20 балів. Кількість контрольних запитань – 4, кожна правильна відповідь оцінюється в 5 балів. 
Модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів.
Розподіл балів:
Лабораторні завдання ЛЗ 1 – ЛЗ 12. Оцінка за виконання – 60 балів (по 5 балів за кожне завдання). 
МК1. Модульна контрольна робота – 40 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни за перший модуль та всі види навчальних елементів навчальної дисципліни накопичувальної частини за другий модуль на не менш, ніж на 60 балів.
Складання/перескладання заліку зорганізується за встановленим деканатом ІІБРТ розкладом.
Курсова робота

Для оцінки якості виконання курсової роботи з дисципліни запроваджена 100 бальна шкала. Шкали оцінювання та визначення навчання наведені в наступній таблиці:

Шкала оцінювання
Визначення якості навчання
ICTS
Бали
100
5
A
90-100
5
ВІДМІННО ― відмінне виконання, або виконання лише з незначними помилками.
B
82-89
4
ДУЖЕ ДОБРЕ ― вище середнього рівня з кількома помилками.
C
75-81
ДОБРЕ ― в загальному правильно виконане завдання з незначною кількістю грубих помилок.
D
67-74
3
ЗАДОВІЛЬНО ― непогано, але зі значною кількістю недоліків.
E
60-66
ДОСТАТНЬО ― виконання задовольняє мінімальні критерії.
FX
34-59
2
НЕЗАДОВІЛЬНО ― потрібна додаткова праця над дисципліною
F
< 34
НЕЗАДОВІЛЬНО ― потрібне повторне вивчення дисципліни. 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».

Під час лекційних та лабораторних занять користуватися телефоном забороняється.