Основи мережних інформаційних технологій

Мета дисципліни: формування комплексу знань і здобуття навичок з принципів функціонування  та побудови, методів аналізу, синтезу та проектування сучасних комп’ютерних мереж, вивчення основних аспектів архітектури та технологій сучасних комп’ютерних мереж, загальних принципів побудови обчислювальних мереж, базових технологій локальних та глобальних комп’ютерних мереж, найбільш поширених мережевих технологій. 

Завдання дисципліни:
-    вивчення основних принципів проектування комп’ютерних мереж;
-    використання різних мережевих технологій відповідно до вимог використання тих чи інших функцій розподіленої комп’ютерної системи;
-    визначення загальних характеристик мережного програмного та апаратного забезпечення різного призначення;
-    порівняння різних мережних технологій та стандартів;
-    використання загальних методів організації комп’ютерної мережі,  аналіз і управління мережним трафіком та його оптимізації;
-    функціональні можливості пакету Packet Tracer.

Основні результати навчання 
 
Здатність брати участь у створенні прикладного програмного забезпечення для елементів (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем, тощо.
Уміти проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізувати існуючі) елементи (модулі, блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення тощо.

Здатність брати участь у проектуванні нових (модернізації існуючих) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо.

Уміти проводити адміністрування телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних та телекомунікаційних мереж.

Здатність знаходити, оцінювати і використовувати інформацію з різних джерел, необхідну для розв’язання професійних завдань, включаючи відтворення інформації через електронний пошук

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
знати:
загальні принципи побудови обчислювальних мереж;
еталоні   моделі    взаємодії   відкритих систем, модель OSI; 
основи передачі дискретних даних;
базові технології та топології локальних мереж;
класифікацію комп’ютерних мереж; 
архітектуру  локальних (ЛМ) та глобальних мереж (ГМ); 
мережні засоби ЛМ (повторювачі і концентратори, мости і комутатори);
комунікаційні системи ГМ, маршрутизатори, шлюзи;
основи розрахунку Ethernet-мереж;
IP-протокол, IP-адресація;
формати пакетів і функції стека протоколів TCP/ІP;
програмне забезпечення комп’ютерних мереж;
принципи маршрутизації в складових мережах.
можливості моделювання Packet Tracer.
вміти:
розраховувати конфігурації мереж базових технологій, 
адмініструвати комп’ютерні мережі. 
застосовувати інсталяції, модифікації, основні і додаткові функції різного мережного програмного та апаратного забезпечення.
володіти:
методами аналізу і управління мережним трафіком та його оптимізації; синтезу та проектування сучасних комп’ютерних мереж; навичками вибору типу мережевого обладнання різних мережних технологій та стандартів.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛР – лабораторна робота; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Огляд і архітектура обчислювальних мереж.
ЛР 1. Адміністрування мережі.
СРЗ.
 
2 тиждень
Л 2. Поняття «відкрита система» і проблеми стандартизації.
ЛР 2.1. Знайомство з симулятором Cisco Packet Tracer.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л 3. Мережні протоколи.
ЛР 2.2. Створення однорангової мережі. Найпростіша мережа з 2-х комп'ютерів.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
Л 4. Локальні й глобальні мережі 
ЛР 2.3. Режим симуляції в Packet Tracer. 
СРС. К.

5 тиждень
Л 5. Фізичне середовище передачі даних.
ЛР 3.1. Діагностика IP-протоколу.
СРЗ. К.

6  тиждень
Л 6. Основи передачі дискретних даних.
ЛР 3.2. Адресація в мережі.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л 7. Протоколи й стандарти локальних мереж.
ЛР 4. Моделювання. Хаб і комутатор в Cisco Packet Tracer.
СРЗ. К.
 
8 тиждень
Л 8. Технологія Ethernet.
МКР№1.
СРЗ. К.

9 тиждень
Л 9. Структурована кабельна система.
ЛР 5. Основи роботи з інтерфейсом обладнання Cisco
СРЗ. К.

10 тиждень
Л 10. Логічна структуризація мережі за допомогою мостів.
ЛР 6.1. Принципи побудови віртуальних локальних мереж VLAN на основі комутаторів. Налаштування VLAN на одному комутаторі Cisco.
СРЗ. К.

11 тиждень
Л 11.Технічна реалізація й додаткові функції комутаторів.
ЛР 6.2. Налаштування VLAN на двох комутаторах Cisco.
СРЗ. К.

12 тиждень
Л 12. Адресація в IP-мережах.
ЛР 6.3. Вплив замкнутих маршрутів на роботу комутаторів.
СРЗ. К.

13 тиждень
Л 13. Протокол IP.
ЛР 7. Створення проекту комп’ютерної мережі за допомогою пакету Pocket Tracer. Налаштування комп'ютерної мережі.
СРЗ. К.

14 тиждень
Л 14. Протоколи маршрутизації в IP-мережах.
ЛР 8. Маршрутизація в ІР-мережах.
СРЗ. К.

15 тиждень
Л 15. Основні характеристики маршрутизаторів і концентраторів.
МКР№2.
СРЗ. К.
 
 
Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: підготовка до лекційних занять – 30 годин;  підготовка до лабораторних занять – 30 годин, підготовка до іспиту – 15 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (13 тестових запитань) та практичної частини (7 завдань). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання практичного завдання оцінюється від 1-го до 4-ох балів відповідно від ступеню складності завдання. Сумарно практична частина оцінюється в 17 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ЛР 1. Оцінка за виконання – 5 балів (2 тиждень).
ЛР 2. Оцінка за виконання – 5 балів (3 тиждень).
ЛР 3. Оцінка за виконання – 5 балів (5 тиждень).
ЛР 4. Оцінка за виконання – 5 балів (7 тиждень).
МКР №1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Перескладання можливе протягом 9-10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ЛР 5. Оцінка за виконання – 5 балів (9 тиждень).
ЛР 6. Оцінка за виконання – 5 балів (11 тиждень).
ЛР 7. Оцінка за виконання – 5 балів (13 тиждень).
ЛР 8. Оцінка за виконання – 5 балів (15 тиждень).
МКР №2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковий контроль має форму усного екзамену за екзаменаційними білетами. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.
 

Підсумковий контроль 

Шкали оцінювання та визначення відповідності якості навчання до оцінювання відповіді наведено в таблиці 1.
 Оцінка якості засвоєння дисципліни та її окремих елементів проводиться відповідно до таблиці, в якій приведені європейська, 100-бальна і державна шкали.
Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної.
Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практична.
Теоретична частина містить 4 питання рівної складності, практична – одну задачу.
Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60.
За бездоганну відповідь на кожне теоретичне питання студент отримує – 15 балів. При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо студент повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, навів приклади, проілюстрував відповідь необхідною і достатньою кількістю записів, графіків, формул, схем; зробив посилання на відповідні літературні джерела; відповів на всі додаткові неординарні запитання викладача.
За неповні відповіді, нечіткі відповіді; виправлення відповіді при наведенні додаткових запитань; виправленні відповіді при навідних питаннях при володінні студентом термінологією та середнім знанням предмета оцінка може бути зниженою від 5 до 10 балів.

Таблиця 1 – Шкали та критерії оцінювання

Шкала оцінювання
Визначення якості навчання
національна
бальна
ЄКТС
5
12
100
Відмінно
5
10–12
90–100
А
Повна, ґрунтовна відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів лише з незначною кількістю помилок (відмінно)
Добре
4
7–9
82–89
В
Ґрунтовна відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів з кількома помилками (дуже добре)
75–81
С
Неповна відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на деякі додаткові питання екзаменаторів з певною кількістю суттєвих помилок (добре)
Задовільно
3
4–6
67–74
D
Неповна відповідь хоча б на 2 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, але зі значною кількістю недоліків (задовільно)
60–66
Е
Неповна відповідь хоча б на 1 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів (достатньо)
Незадовільно
1–2
1–3
35–59
FX
Не дана вірна відповідь на жодне питання екзаменаційного білету, але дана відповідь  на деякі додаткові питання екзаменаторів (незадовільно)
0–34
F
Не дана відповідь на жодне питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів, потрібне повторне навчання (погано)

Якщо відсутні розрахункові схеми чи необхідні рисунки – оцінка може бути зниженою на 5 до 7 балів.
Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.
За бездоганне виконання завдання практичної частини студент отримує – 40 балів. 
Завдання практичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його розв’язанні отримана правильна відповідь, послідовно і логічно викладено рішення, зроблені всі необхідні графіки, схеми чи рисунки. 
Оцінка при розв’язанні задачі може бути знижена на
- 1 бал – за кожен недолік;
- 2 бали – за кожну не    грубу помилку;
- 3 бали – за кожну грубу помилку.
Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи студент відмовляється від відповіді на питання. При цьому помилки класифікуються наступним чином: 
- груба помилка
- наведено правильну відповідь при невірному ході рішення;
- відповідь правильна, але відсутнє рішення задачі;
- відсутня необхідна для пояснення рішення розрахункова схема;
- вибрані не вірні формули, але отримано правильний результат;
- негруба помилка
- відповідь не вірна, але приведено правильний хід розв’язання;
- відсутні або неправильно виконані необхідні рисунки;
- допущено помилки, які не вплинули на загальний хід розв’язання;
- відсутні або не правильно вказані розмірності величин;
- недолік
- відсутні або не правильно вказані розмірності величин;
- присутні термінологічні помилки;
- відсутні необхідні пояснення до записів формул;
- відсутні обґрунтування приведених або вибраних записів формул.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
 
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.