Основи теорії надійності, експлуатації та ремонту РЕА

Метою вивчення дисципліни є  формування у студентів комплексу знань з основ надійності РЕА, експлуатації та ремонту РЕА, вмінь по розв’язанню задач аналізу надійності систем на етапах розробки та експлуатації, а також аналізу (оцінки) загальних експлуатаційних властивостей та ремонтопридатності РЕА.

Завдання дисципліни:
формування комплексу знань з математичних основ теорії надійності РЕА та вмінні їх  застосовувати на етапах проектування і експлуатації;
вивчення основних показників надійності РЕА та освоєння методики їхнього розрахунку;
вивчення статистичних методів оцінки показників надійності та експлуатаційних властивостей РЕА;
формування у студентів вмінь самостійно застосовувати отримані знання для аналізу надійності, експлуатаційних властивостей та ремонтопридатності РЕА
вміти визначати кількісні характеристики надійності резервованих, нерезервованих, відновлювальних та не відновлювальних радіоелектронних систем, а також вміти застосовувати сучасні інформаційні технології в задачах оцінки надійності РЕА.

Основні результати навчання
-  Здатність здійснювати оцінку показників надійності та ефективності технічної експлуатації радіоелектронних пристроїв, систем та комплексів.
-      Здатність  розв’язувати  задачі та проблеми з технічної експлуатації та ремонту сучасної радіоелектронної апаратури.
-     Уміти застосовувати на практиці терміни та визначення теорії надійності та експлуатації; основні експлуатаційні властивості РЕА, показники надійності та методи їх оцінювання; фактори, які впливають на надійність РЕА; методи забезпечення та підвищення потрібного рівня надійності,  методи прогнозування надійності РЕА, застосовувати методи ремонту РЕА.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ — практичні заняття; ЛР – лабораторні роботи; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
Тематика та види навчальних занять
 
СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 1
Змістовий модуль 1    Теоретичні основи надійності РЕА.
1 тиждень
Л1.    Введення у теорію надійності РЕА.
 Предмет теорії надійності, експлуатації та ремонту РЕА. Основні поняття та визначення.
ЛР1    Основні положення теорії ймовірностей, що застосовуються в задачах аналізу надійності РЕА.
СРЗ. К
2 тиждень
Л2. Визначення та класифікація показників РЕА
Критерії надійності. Класифікація показників надійності РЕА.
ЛР2    Показники безвідмовності  невідновлюваних систем (перше заняття)
СРЗ. К.
3 тиждень
Л 3.  Закони розподілу ймовірностей часу безвідмовної роботи
Закони розподілу Вейбулла, експоненціальний та Релея.
ЛР2    Показники безвідмовності  невідновлюваних систем (друге заняття)
СРЗ. К.
4 тиждень
Л 4.    . Показники відновлюваності об'єктів. Поняття потоку відмов та його характеристики ЛР3   Аналіз надійності не відновлюваних та відновлюваних об’єктів    . 
Аналіз показників безвідмовності відновлюваних систем. (перше заняття)
СРС. К.
5 тиждень
Л5.    Інтенсивність потоку відмов. Пуасоновський потік відмов та його характеристики 
ЛР3    Показники безвідмовності відновлюваних систем. (друге заняття)
СРЗ. К.
6  тиждень
Л 6.    Розрахунок надійності системи за інтенсивністю відмов
ЛР4    Аналіз надійності об’єктів РЕА з резервуванням (перше заняття)
СРЗ. К.

7 тиждень   
Л7     Методи підвищення надійності РЕА.
Загальні методи підвищення надійності РЕА. Загальні відомості про резервування. Розрахунок надійності резервованих систем.     
ЛР 4    Аналіз надійності об’єктів РЕА з резервуванням (друге заняття)
СРЗ. К.

8 тиждень
СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 2
Змістовий модуль 2    Методи підвищення надійності РЕА. Основи теорії експлуатації та ремонту РЕА.
Л. 8      Розрахунок надійності не відновлюваних систем без резервування. Складання логічних схем надійності. 
ЛР 5    Аналіз надійності відновлюваних систем (перше заняття)
    МКР1.     
  СРЗ. К.
9 тиждень
Л.9    Розрахунок надійності систем при послідовному з’єднанні елементів логічної схеми.
ЛР 5    Аналіз надійності відновлюваних систем (друге заняття)
СРЗ. К.
10 тиждень
Л 10.    Вплив різноманітних факторів на показники надійності
ЛР.6    Розрахунок надійності систем з резервуванням (перше заняття)       
СРЗ. К.
11 тиждень
Л 11.     Вибір показників надійності і призначення норм надійності проектованих систем .
ЛР6    Розрахунок надійності систем з резервуванням (друге заняття)
    СРЗ. К.
       
12  тиждень

Л 12.    Призначення норм надійності. Методика складання економічної моделі функціонування об’єкта та її оптимізація. 
ЛР7    Оптимізація резервування систем (перше заняття)
    СРЗ. К
13 тиждень

Л 13.    Оптимізація резервування. Структурно-логічні схеми для різноманітних видів резервування.
ЛР7    Оптимізація резервування систем (друге заняття)
    СРЗ. К
14 тиждень
 
Л 14. Задачі експлуатації та ремонтопридатності РЕА, її складові фази та характеристики.
ЛР8    Дослідження показників надійності методом статистичного моделювання (перше заняття)
    СРЗ. К
15 тиждень
Л 15.    Оцінка експлуатаційних властивостей РЕА за результатами експлуатації. Статистична оцінка показників надійності неремонтуємих об’єктів при визначальних випробуваннях.
ЛР8    Дослідження показників надійності методом статистичного моделювання (друге заняття)
МКР2.
    СРЗ. К
 
Індивідуальна робота
Індивідуальна робота навчальним планом не передбачена
 
Самостійна робота (4 семестр)

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: підготовка до лекційних занять – 15 годин;  підготовка до лабораторних занять – 30 годин; підготовка до екзамену – 30 годин.
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. Модульні контрольні роботи  виконуються у вигляді тестів. Кожен з тестових білетів містить 15 запитань. До кожного запитання надається 5 варіантів відповідей, один з яких відповідає поставленому запитанню. Запитання мають як теоретичну, так і практичну направленість. Правильна відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 2 бали. Максимальний  бал за модульну контрольну роботу складає 30 балів. Накопичувальна частина – 20балів. Розподіл балів за виконання лабораторних робіт та МКР наступний: 
ЛР 1. Оцінка за виконання – 2 бали (1 тиждень).
ЛР 2. Оцінка за виконання – 3 бала (3 тиждень).
ЛР 3. Оцінка за виконання – 3 бала (5 тиждень).
ЛР 4. Оцінка за виконання – 3 бала (7 тиждень).
ЛР 5. Оцінка за виконання – 3 бала (9 тиждень).
ЛР 6. Оцінка за виконання – 3 бала (11 тиждень).
ЛР 7. Оцінка за виконання – 3 бала (11 тиждень).
МКР Модульні контрольні роботи – 30 балів (8 та15 тижні).
    
Умови допуску до підсумкового контролю 

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни за перший модуль та всі види навчальних елементів навчальної дисципліни накопичувальної частини за другий модуль не менш, ніж на 60 балів.
Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом ІІБРТ  розкладом.
.
 
 
Політика освітнього процесу
 
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих питань під час самостійної роботи. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0». 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.