Захист інформації в телекомунікаційних мережах

Мета вивчення дисципліни:
Метою вивчення дисципліни є формування у студентів комплексу знань в галузі захисту інформації при проектуванні, побудові та експлуатації телекомунікаційних мереж, вироблення навичок застосування різноманітних методів та засобів захисту інформації в телекомунікаційних мережах.
Для досягнення мети студенти повинні вивчити методи захисту інформації в системах зв’язку та передачі даних, особливості технічного захисту інформації в телекомунікаційних мережах, основи криптографії та шифрування, отримати практичні навички розробки систем захисту інформації в телекомунікаційних мережах та перевірки систем захисту інформації.

Практичне значення та використання отриманих знань:
Отримані знання можуть використовуватися при виконанні кваліфікаційної роботи бакалавра за вказаною спеціальністю, при проектуванні, розрахунках та експлуатації телекомунікаційної та електронної апаратури, що входять до складу систем цифрового радіозв’язку і цифрових радіонавігаційних систем.
 

Тематика та види навчальних занять
Лекція №1. «Інформація, повідомлення, сигнал. Лінії зв’язку та канали зв’язку».
Лекція №2. «Конфіденційна інформація в ТКМ. Особливості її обробки та зберігання». Лекція №3. «Напрями та способи захисту інформації».
Лекція №4. «Апаратні та програмні засоби інженерно-технічного захисту інформації».
Лекція №5. «Криптографічні засоби інженерно-технічного захисту інформації. Технології шифрування мови».
Лекція №6. «Термінологія сфери захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
Лекція №7. «Об'єкти захисту та їхні властивості. Розробка та оцінювання захищених систем».
Лекція №8. «Загрози безпеці інформації, моделі загроз та порушників безпеки інформації». Лекція №9. «Будова систем захисту інформації».
Лекція №10. «Основні підсистеми комплексу засобів захисту». Лекція №11. «Основи криптографічних методів захисту інформації». Лекція №12. «Теоретичні основи захисту інформації».
Лекція №13. «Типові вразливості систем і аналіз причин їх появи».
Лекція №14. «Приклади помилок, що виникають у процесі програмної реалізації системи».
Лекція №15. «Шкідливе програмне забезпечення. Способи боротьби проти вірусів та інших засобів атак».

Лабораторні заняття
Лабораторна робота №1. «Дослідження шифрів простої підстановки. Шифр Цезаря та шифр Атбаш».
Мета роботи: вивчення алгоритмів шифрування та дешифрування інформації з використанням шифру Цезаря та шифру Атбаш, отримання практичних навичок використання зазначених шифрів.
Лабораторна робота №2. «Дослідження шифрів простої підстановки. Шифр Полібія».
Мета роботи: вивчення алгоритмів шифрування та дешифрування інформації з використанням квадрату Полібія (стандартний та модифікований методи), отримання практичних навичок використання зазначеного шифру.
Лабораторна  робота  №3.  «Дослідження  шифрів  з  використанням  ключових  слів.
Шифрувальна система Трисемуса».
Мета роботи: вивчення алгоритмів шифрування та дешифрування інформації з використанням шифру Трисемуса, отримання практичних навичок використання зазначеного шифру.
Лабораторна робота №4. «Дослідження шифрів з використанням ключових слів. Шифр Віженера».
Мета роботи: вивчення алгоритмів шифрування та дешифрування інформації з використанням шифру Віженера, отримання практичних навичок використання зазначеного шифру.
Лабораторна робота №5. «Дослідження шифрів з використанням ключових слів. Шифр Плейфера».
Мета роботи: вивчення алгоритмів шифрування та дешифрування інформації з використанням шифру Плейфера, отримання практичних навичок використання зазначеного шифру.
 
Лабораторна робота №6. «Дослідження шифрів з використанням ключових слів. Шифр
«подвійний квадрат» Уітстона».
Мета роботи: вивчення алгоритмів шифрування та дешифрування інформації з використанням шифру «подвійний квадрат» Уітстона, отримання практичних навичок використання зазначеного шифру.
Лабораторна робота №7. «Дослідження блокових шифрів».
Мета роботи: вивчення алгоритмів шифрування та дешифрування інформації з використанням блокових шифрів, отримання практичних навичок використання зазначеного шифру.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Розрахунково-графічна робота має наступну мету:
– закріплення основних теоретичних положень курсу, придбання практичних навичок створення програмних продуктів, що реалізують вивчені алгоритми шифрування та дешифрування для криптографічного захисту інформації.
Завдання на розрахунково-графічну роботу видається на початку 4-го семестру.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:
–        7-ми індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають у виконанні практичної частини до відповідної лабораторної роботи. Бездоганне виконання завдань лабораторних занять оцінюється у 5 балів;
–    розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 15 балів;
–        двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у письмової формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи оцінюється у 25 балів;
Підсумковий контроль – залік. Підсумкова оцінка формується як накопичувальна за результатами оцінювання всіх навчальних елементів, які заплановані на семестр для виконання здобувачами вищої освіти. Оцінку «зараховано» отримують здобувачі вищої освіти, які виконали всі навчальні елементи не менш, ніж на 60 %.