Залізобетонні та кам'яні конструкції

Анотація начальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни укладена згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації освітнього процесу в Національному університеті «Одеська політехніка». Програма визначає обсяги компетентностей, які мають опанувати здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти відповідно до своєї освітньо-професійної програми та алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Залізобетонні та кам’яні конструкції».
Дисципліна вивчається для денної форми навчання – у сьомому семестрі, для заочної форми навчання у восьмому семестрі, –  відповідно до навчального плану спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія».
Дисципліна «Залізобетонні та кам’яні конструкції» є складовою частиною циклу дисциплін підготовки бакалавра в розрізі професійної підготовки обов’язкового блоку.
Метою вивчення дисципліни є формування у здобувачів основних професійних знань щодо проєктування залізобетонних та кам'яних конструкцій при проєктуванні нових та реконструкції існуючих будівель та споруд.
Практичне значення та використання отриманих знань:
-  оволодіти методиками розрахунку елементів за першою та другою групою граничних станів; 
- використовуючи основні положення розрахунків навчитися розраховувати та оцінювати міцність, жорсткість та стійкість окремих елементів залізобетонних та кам’яних конструкцій;

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття 
Лекція 1. «Особливості статичного розрахунку залізобетонних конструкцій».
Лекція 2. «Ребристі монолітні перекриття з балковими плитами». 
Лекція 3. «Ребристі монолітні перекриття з плитами опертими по контуру».
Лекція 4. «Балкові збірні перекриття».
Лекція 5. «Балкові збірно-монолітні перекриття».
Лекція 6. «Безбалкові монолітні і збірні перекриття».
Лекція 7. «Залізобетонні фундаменти».
Лекція 8. «Розрахунок підколонника. Стрічкові фундаменти».
Лекція 9.  «Складові елементи будівель та їх компонування».
Лекція 10. «Поперечні рами і їх розрахунок».
Лекція 11. «Залізобетонні колони».
Лекція 12. «Залізобетонні крокв’яні балки покриттів».
Лекція 13. «Залізобетонні крокв’яні ферми».
Лекція 14. «Залізобетонні крокв’яні арки. Тришарнірні рами».
Лекція 15. «Плити перекриттів. Фундаментні та обв’язувальні балки».

Практичні заняття
Практичне заняття №1, №2, №3. «Розрахунок площі перерізу поздовжньої арматури згинальних елементів прямокутного перерізу». 
Мета заняття: навчити здобувачів виконувати розрахунок площі перерізу поздовжньої арматури згинальних елементів прямокутного перерізу. 
Практичне заняття №4, №5. «Розрахунок міцності нормальних перерізів згинальних елементів прямокутного перерізу з поздовжньою арматурою». 
Мета заняття: оволодіти методами  розрахунку міцності нормальних перерізів згинальних елементів прямокутного перерізу з поздовжньою арматурою.
Практичне заняття №6, №7, №8, №9. «Розрахунок площі перерізу поздовжньої арматури згинальних елементів таврового перерізу».
Мета заняття: навчити здобувача виконувати розрахунки площі перерізу згинальних елементів таврового перерізу».
Практичне заняття №10, №11. «Розрахунок міцності нормального перерізу поздовжньої арматури згинальних елементів таврового перерізу».
Мета заняття: навчити здобувача виконувати розрахунок міцності нормального перерізу поздовжньої арматури згинальних елементів таврового перерізу.
Практичне заняття №12, №13, №14, №15. «Розрахунок несучої здатності похилих перерізів на дію поперечної сили».
Мета заняття: навчити здобувача виконувати розрахунок несучої здатності похилих перерізів на дію поперечної сили.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття 
Лекція 1. «Виникнення  та розвиток сталевих конструкцій. Сучасні умови створення металевих конструкцій».
Лекція 2. «Основні історичні відомості про виникнення залізобетонних конструкцій». 

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Розрахунок площі перерізу поздовжньої арматури згинальних елементів прямокутного перерізу». 
Мета заняття: навчити здобувачів виконувати розрахунок площі перерізу поздовжньої арматури згинальних елементів прямокутного перерізу.

Індивідуальна робота
Не передбачено навчальним планом.

Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання. 
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника. 
Практичне завдання №1. Виконати розрахунок площі перерізу поздовжньої арматури згинальних елементів прямокутного перерізу (згідно варіанта завдання).                                           Практичне завдання №2. Виконати розрахунок міцності нормального перерізу поздовжньої арматури згинальних елементів таврового перерізу (згідно варіанта завдання).
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. 

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1.    5 практичних задач, що відповідають тематиці практичних занять. Кожна задача оцінюється у 6 балів (разом 30 балів). За захист практичних задач здобувач отримує 10 балів, по 2 бали за захист кожної задачі.
2.    2-х модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів (за 5 теоретичних питань здобувач може отримати до 40 балів, по 8 за кожне, за 2 практичних завдання до 20 балів, по 10 балів за кожне запитання). При її захисті студент може отримати до 30 балів. Робота на практичному занятті оцінюється до 10 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.