Культура повсякденності

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про повсякденний вимір культури, що розглядається у курсі як «нова соціальна історія», подана крізь призму звичайного/побутового досвіду людства; засвоєння сучасних культурологічних теорій соціокультурних взаємовідношень; вивчення конкретно-історичних форм, які культура, література й мистецтво приймали в різних регіонах в різні періоди історії людства; напрацювання навичок аналізу культурного тексту (річ, матеріальна культура, поведінка, природне та штучне оточення тощо), виділенню його структурних та семіотичних елементів.

Завдання дисципліни:

• формування теоретико-методологічних уявлень студентів про культуру повсякденності як про величезну за своїм обсягом семіотичну систему, що опосередковує уявлення людських спільнот про Всесвіт, себе та майбутнє;
• дослідження структури повсякденності - життя соціального, матеріального та емоційного, що його взято в загальнотеоретичному і історико-специфічному аспектах;
• набуття навичок самостійного аналізу культурних артефактів з урахуванням типології певної культурної системи, її повсякденних і побутових парадигм і ментальних напрямів;
• розгляд ритуально-церемоніальних та етикетних форм побуту й встановлення прямого чи опосередкованого зв’язку цих основ ментальності з поведінкою, матеріальним життям, емоційним фоном різних епох;
• встановлення головних етапів формування й розвитку сім’ї, ставлення до тіла і влади як семантичного поля побутування культури;
• дослідження меморіальних, часових, статевих наративів культури, в яких проявляється загальнокультурний і індивідуальний досвід носіїв певної доби. 

Основні результати навчання

Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Впорядковувати множинність емпіричних фактів у відповідності з логікою становлення культури. Інтерпретувати задачі теоретичної, історичної та практичної культурології. Вміти здійснювати самостійний аналіз культур-фактологічних масивів і давати критичну оцінку різноманітним текстам культури в контексті навчального курсу. Досліджувати культурні феномени та процеси їх трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КЗ1-4 - контрольне / творче завдання в межах СРЗ;
• РГР – розрахунково-графічна робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації;
• Е – екзамен.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1. Предмет, методологія, категоріальний апарат культури повсякденності. 
  • ПЗ1. Предмет, методологія, категоріальний апарат та джерела з гендерної історії.
  • СРЗ, К. РГР (1 етап)
• 2 тиждень
  • Л2. Джерела вивчення культури повсякденності.  
  • Л3.  Життя матеріальне і способи його дослідження в сучасній гуманітаристиці.  
  • СРЗ, К. 
• 3 тиждень
  • Л4.  Соціальний вимір повсякденності і Cultural Studies. 
  • ПЗ2. Структура повсякденності.
  • СРЗ. К. КЗ1
• 4 тиждень
  • Л5. Почуття і емоції як феномен повсякденної культури. 
  • Л6. Простір повсякденності. 
  • СРЗ. К. РГР (2 етап) 
• 5 тиждень
  • Л7. Час повсякденності. 
  • ПЗ3. Хронотоп повсякденності.
  • СРЗ. К. КЗ2
• 6 тиждень
  • Л8. Інформаційні канали і хронотоп повсякденності. 
  • Л9. Тіло як феномен культури.  
  • СРЗ. К. 
• 7 тиждень
  • Л10. Семіотика і антропологія тіла.   
  • ПЗ4. Тілесність і тілесні практики в культурі повсякденності.
  • МКP№1. СРЗ. К. 
• 8 тиждень
  • Л11. Одяг і костюм в культурі повсякденності.  
  • Л12. Структура міста як культурна модель. 
  • СРЗ. К. РГР (3 етап)
• 9 тиждень 
  • Л13. Антропологія міста як чинник повсякденної культури.  
  • ПЗ5. Місто як простір побутування культури.
  • СРЗ. К. 
• 10 тиждень
  • Л14. Семіотика міста. 
  • Л15. Річ як феномен культури: функціональний аспект. 
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л16. Людина і річ: режими взаємодії. 
  • ПЗ6. Речовий вимір культури повсякденності.
  • СРЗ. К. КЗ3
• 12 тиждень
  • Л17. Життя і смерть: антропологічний аспект. 
  • Л18. «Нормальне життя»: сценарії особистого в культурі. 
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л19. Смерть: «фігура замовчування». 
  • ПЗ7. Наративи життя і смерті в культурі повсякденності.
  • СРЗ, К. РГР (4 етап) 
• 14 тиждень
  • Л20. Дім як locus простору повсякденності. 
  • Л21. Семіологія і проксеміка обистя. 
  • МКP№2. СРЗ. К. 
• 15 тиждень
  • Л22. Людина на майдані. 
  • ПЗ8. «Дім і площа»: дихотомія побутування людини в культурі.
  • СРЗ. К. КЗ4

Індивідуальна робота

Розрахунково-графічна робота (РГР), що проводиться у формі реферативно-проектної роботи, є індивідуальним завданням.

Мета РГР: поглиблення, узагальнення і закріплення знань здобувачів з навчальної дисципліни, застосування їх при вирішенні конкретного завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби. РГР має специфіку в гуманітарній галузі, проходить у форматі створення протягом семестру соціокультурного проекту/огляду певних концептів чи інститутів культури повсякденності на основі крос-культурного підходу одноосібно або командою. 

Тематика РГР:

• Хронотоп повсякденного життя: типовий денний графік в обрану епоху.
• Поведінка як невербальна мова повсякденності.
• Ужиткові речі як коди і символічні поля повсякденності.
• Гастрономічна культура як знакова система культури повсякденності.
• Орієнталізм в культурі повсякденності. 
• Міжнародний туризм як чинник повсякденності. 
• Тварини в місті: повсякденна практика.
• Конс’юмеризм як стратегія й стиль життя.

Етапи виконання РГР

• 1-3 тижні Створення проектних команд, вибір та затвердження теми, вироблення способів адміністрування команди та консультування науковим керівником.
• 4-7 тижні Попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РГР на основі командної роботи та консультацій наукового керівника.
• 8-12 тижні Отримання консультацій та відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
• 13-15 тижні Публічний захист РГР.

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 14 годин;
• підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних завдань в межах СРС – 16 години;
• виконання РГР – 15 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних занять, виконують дві модульні контрольні роботи, індивідуальні контрольні завдання в межах СРЗ. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 складаються з тестових завдань першого і другого рівня складності. Відкриті тести першого рівня складності оцінюються сумарно у 15 балів, а завдання другого рівня складності (1 питання) – у 5 балів.

РГР є складовою накопичувальної частини дисципліни і оцінюється після публічного захисту у максимальні 20 балів.

Семестровий модуль № 1

• ПЗ1. Оцінка за виконання – 2 бали (1 тиждень).
• ПЗ2. Оцінка за виконання – 2 бали (3 тиждень).
• КЗ1. Оцінка за виконання – 6 балів (3 тиждень).
• ПЗ3. Оцінка за виконання – 2 бали (5 тиждень).
• КЗ2. Оцінка за виконання – 6 балів (5 тиждень).
• ПЗ4. Оцінка за виконання – 2 бали (7 тиждень).
• РГР (ч. 1). — оцінюється у 10 балів максимально.
• МКР1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

• ПЗ5. Оцінка за виконання – 2 бали (9 тиждень).
• ПЗ6. Оцінка за виконання – 2 бали (11 тиждень).
• КР3. Оцінка за виконання – 6 балів (11 тиждень).
• ПЗ7. Оцінка за виконання – 2 бали (13 тиждень).
• ПЗ8. Оцінка за виконання – 2 бали (15 тиждень).
• КР4. Оцінка за виконання – 6 балів (15 тиждень).
• МКР2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. РГР (ч. 2). Друга частина РГР оцінюється у максимальні 10 балів. 

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та теоретично-практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю  

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 45 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.