Способи аналізу культурного тексту

Анотація навчальної дисципліни

Метою вивчення дисципліни «Способи аналізу культурного тексту»

як узагальнення, так і конкретизація  системи теоретичних понять з культурології, розглядання історичних та сучасних теоретичних моделей і способів культурологічного аналізу, завдяки чому виникає можливість  подальшого теоретико-аналітичного вивчення історичних і сучасних культурних феноменів. В процесі освоєння курсу студенти повинні отримати уявлення про основні варіанти розуміння феномену культурного тексту, способи  і засоби його інтерпретації на протязі існування світової культури,  а також про визначення культурного тексту і  основні концепції щодо його аналізу у школах і напрямках сучасної культурології. Важливе значення у курсі приділяється вмінню визначати особливості текстів культури та їхні внутрішні структурні та змістовні закономірності, виробленню навичок аналізу текстів  культури  та спроможності орієнтуватися в основних напрямках сучасної культурологічної думки. Ґрунтуючись на знаннях, що їх засвоєно  в цьому курсі,  студенти мають використовувати надбанні знання та практичні навички у власній практиці, зокрема в написанні дипломної роботи.

Завдання вивчення дисципліни:

• ознайомитись із теоретичними засадами та практичними методами/прийомами  аналізу культурних та художніх текстів; усвідомити провідні стратегії класичних і новітніх досліджень культури;
• опанувати засади  наукового культурологічного  дискурсу;
• сформувати уявлення про сутність феномену культурного тексту, різноманітність способів його аналізу;
• усвідомити теоретичні моделі культури як підґрунтя різноманітних культурно-історичних феноменів;
• сформувати  уявлення про форми  самосвідомості  культури;  
• розвити здібності щодо визначення найбільш ефективних прийомів, форм, методів, засобів аналізу історичних  і сучасних феноменів культури;
• навчитися використовувати надбанні навички у теоретичній та практичній роботі у межах написання диплому бакалавра;
• сприяти розвитку професійно-наукової ідентичності, розвитку тих якостей особистості, що мають для майбутнього фахівця-культуролога особистісне професійне значення в контексті інтеграції у європейський культурний простір.

Основні результати навчання

Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту. Презентувати знання про культуру відповідно до спеціалізації представників різних професійних груп та здобувачів освіти.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• ЛЗ – лабораторні заняття;
• К – консультації викладача;
• МКР- модульна контрольна робота;
• РГР – розрахунково-графічна робота;
• Е – екзамен.

Тематика та види навчальних занять

• 1-й тиждень 
  • Л 1. Мета та завдання курсу «Способи аналізу культурного тексту».
  • ПЗ 1. Поняття культурного тексту.
  • Л 2. Поняття тексту культури. 
  • ЛЗ 1. Поняття тексту культури.
  • СРЗ. К. РГР - початок 1 етапу.
• 2-й тиждень
  • Л 3. Культурно-антропологічні стратегії дослідження тексту культури. Класичні та сучасні взірці культурно-антропологічних досліджень тексту культури.
  • ПЗ 2. Культурно-антропологічні стратегії аналізу культурного тексту (класичні взірці).
  • СРЗ. К. 
• 3-й тиждень
  • Л 4. Соціокультурні стратегії дослідження тексту  культури. Соціокультурні теорії та їх застосування в аналізі тексту культури.
  • ПЗ 3. Соціокультурні стратегії аналізу культурного тексту.
  • Л 5. Історичний екскурс герменевтики тексту культури. Герменевтика Х.Г.Гадамера в аналізі культурного тексту.
  • ЛЗ 2. Герменевтичний  аналіз тексту культури. 
  • СРЗ. К.
• 4-й тиждень
  • Л 6. Сучасні герменевтичні стратегії в аналізі культурного тексту.
  • ПЗ 4. Герменевтичні стратегії аналізу культурного тексту (сучасні взірці).
  • СРЗ. К. РГР   - початок  2 етапу.
• 5-й тиждень
  • Л 7.  Семіотичні аспекти аналізу культурного тексту.
  • ПЗ 5. Семіотичні стратегії аналізу культурного тексту. Семіотика кіно.
  • Л 8. Взірці семіотичних досліджень культурного тексту.
  • ЛЗ 3. Семіотичний аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К.
• 6-й тиждень
  • Л 9. Лінгвістична теорія тексту культури.
  • ПЗ 6. Семіотичні стратегії аналізу культурного тексту. Р.Барт.
  • СРЗ. К. РГР - початок - 3 етапу.
• 7-й тиждень
  • Л 10. Головні засади структуралістських стратегій аналізу культурного тексту.
  • ПЗ 7. Структуралістські  стратегії аналізу культурного тексту.
  • Л 11. Структуралізм К. Леві-Строса та Р.Барта.
  • ЛЗ 4. Структуралістський аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К.
• 8-й тиждень
  • Л 12. Класичні та сучасні взірці структуралістського аналізу культурного тексту.
  • ПЗ 8. Структуралістський аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К. 
• 9-й тиждень
  • Л 13. Поняття дискурсу в різних школах культурологічних досліджень. Дискурсивний аналіз тексту культури.
  • ПЗ 9. Дискурсивні стратегії аналізу культурного тексту.
  • Л 14. Культурний текст як об’єкт дискурсивного аналізу.
  • ЛЗ 5. Дискурсивний аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К.
• 10-й тиждень
  • Л 15. Головні засади постструктуралістських стратегій аналізу культурного тексту.
  • ПЗ 10. Постструктуралістські стратегії аналізу культурного тексту. Деконструкція.
  • СРЗ. К. РГР -  4 етап.
• 11-й тиждень
  • Л 16. Гендерні стратегії дослідження культурного тексту.
  • ПЗ 11. Гендерні стратегії аналізу культурного тексту.
  • Л 17. Психоаналітичні теорії та їх застосування в аналізі тексту культури. 
  • СРЗ. К. МКР

Індивідуальна робота

Мета РГР - проявити знання, вміння та навички студента до використання сучасної гуманітарної методології, новітніх культурологічних дискурсів при аналізі сучасних культурних контекстів, стану сучасного творчого процесу та прогнозування основних напрямів його розвитку у регіоні, Україні та світі. Потижневий тематичний план виконання: 1-2 тиждень - етап 1 – вибір теми дослідження, обговорення та затвердження науковим керівником, знайомство з літературою. 3-5 тиждень – етап 2 – складання плану роботи, опрацювання джерел, визначення об’єкту, предмету дослідження, відповідних дослідницьких стратегій та емпіричної бази; 6-9 тиждень – етап 3 – написання тексту розрахунково-графічної роботи, обґрунтування висновків, підготовка презентації. 10 тиждень – етап 4 – захист розрахунково-графічної роботи. Теми розрахунково-графічної робот мають співвідноситись з темою бакалаврського диплому, над написанням якого студенти працюють протягом восьмого семестру паралельно з вивченням курсу «Способи аналізу культурного тексту», і становити у певному обсязі частину теоретичних та практичних розділів диплому.  Тому теми розрахунково-графічних робіт  обираються студентом і викладачем індивідуально, щороку змінюються, обговорюються на науково-методичному семінарі та затверджуються на засіданнях кафедри.

Орієнтовна тематика розрахунково-графічних робіт

• Семіотика глянцевого журналу.
• Соціокультурні аспекти модифікації стереотипу фемінності в сучасній культурі.
• Семіотика аліментарних і вестиментарних кодів у молодіжному серіалі.
• Деконструкція моделей неогедонізму у пропаганді здорового образу життя.
• Культурно-антропологічні виміри сучасного кулінарного шоу.
• Герменевтика культурних смислів художніх текстів: глядач як актор.
• Підліток у літературі ХХ – ХХІ століть як культурна модель Іншого: постструктуралістський аналіз.
• Міфологічний дискурс  сучасної української культурної ідентичності.
• Прагматика сучасного кінотексту.
• Ґенеза модерних й постмодерних культурних парадигм в українській літературі.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 69 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять 3 годин;
• підготовка до практичних занять та до виконання поточних контрольних завдань – 11 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.
• підготовка до лабораторних занять - 10 годин;
• виконання РГР – 15 годин 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти проводиться семестровий  модуль. Модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Модульна контрольна робота складається з запитання відкритого типу теоретичної частини, що оцінюється 20 балами, та практичного завдання, що оцінюється 30 балами.  Повністю виконаним вважається завдання, якщо надано чіткої, аргументованої відповіді на запитання теоретичної частини та проведено самостійній аналіз, обґрунтовано відповідь  та доведено доказів з посиланнями на відповідні наукові тексти. Бали знімаються за неознайомлення з науковою та навчальною літературою, за неволодіння термінологічним апаратом, за несамостійність висновків та узагальнень тощо.   Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання поточних завдань та завдань на практичних та лабораторних  заняттях. Кожне повністю виконане поточне завдання оцінюється в 1 бал (всього -2), кожне повністю виконане завдання практичної та лабораторної роботи оцінюється в 1 бал ( всього – по 12). Повне виконання завдання передбачає чітку, аргументовану, доказову відповідь на поставлене питання,  самостійний, теоретично оздоблений аналіз культурного тексту. Бали знімаються за недостатню обгрунтованість, недотримання рамок заданої форми завдання, невизначеність об’єкту і предмету, невиканання аналізу запропонованого для аналізу тексту, неопрацювання учбової та теоретичної літератури тощо. Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РГР оцінюється у 24 бали, які складаються із: 4 балів - за  обґрунтування актуальності, формулювання мети і завдань дослідження; 5 балів - за роботу зі збору матеріалів для написання курсової роботи; 5 балів – за виклад фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності; 5 балів - за доказовості висновків, обґрунтованості власної позиції; пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення перспектив дослідження; 2 балів - за дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи; 3 балів - за розроблення і захист наукового проекту у програмі PowerPoint (Презентація). Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. Білети до екзамену складаються з теоретичних та практично-теоретичних питань відкритого типу. В білеті 2 теоретичних питання, повна і ґрунтовна відповідь на кожне з них оцінюється у 20 балів. Бали знімаються за невпевненість відповіді, відсутність логіки роздумів, незнання або не повне знання теоретичних основ сучасної культурології, незнання чи неопрацювання винесеної на самостійне опрацювання літератури із списку основної та додаткової літератури. Практично-теоретичне питання оцінюється в 60 балів, оскільки передбачає не лише володіння певними знаннями, а й навичками аналізу культурного тексту, вмінням робити узагальнення   та вмінням  аргументувати свої висновки.  Якщо здобувач  дав повну ґрунтовну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів лише з незначною кількістю помилок, то оцінка його складає «відмінно». Якщо здобувач  дав ґрунтовну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів з кількома помилками, то оцінка його складає «дуже добре». Якщо здобувач  дав неповну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на деякі додаткові питання екзаменаторів з певною кількістю суттєвих помилок, то оцінка його складає «добре». Якщо здобувач  дав неповну відповідь хоча б на 2 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, але зі значною кількістю недоліків, то оцінка його складає «задовільно». Якщо здобувач  дав неповну відповідь хоча б на 1 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, то оцінка його складає «достатньо». Якщо здобувач  не дав вірної відповіді на жодне питання екзаменаційного білету, але дав відповідь  на деякі додаткові питання екзаменаторів, то робота його оцінюється як «незадовільна». Якщо здобувач  не дав відповіді на жодне питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів, то робота його оцінюється у «0» балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Під час Л, ПЗ, МКР, З, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.